Тема. Я маю право, кожна дитина має право…

         Мета. Закріпити знання дітей про права дитини, проголошені в Декларації; розповісти учням про їхні права й свободи, визначені Конвенцією про права  дитини; вчити толерантно ставитись до прав інших людей; правильно реалізовувати свої права;  розвивати уміння знаходити компромісне рішення; виховувати в учнів поважне ставлення до власної особистості та інших.

Обладнання. Конвенція про права дитини, Конституція України, альбоми, фарби, карта України, плакат «Календар правових дат», великі картки, на яких написані основні права дитини, визначені  відповідною Конвенцією.

Епіграф: «Легше любити весь світ, ніж одну дитину»

(В. Сухомлинський).

Хід заняття:

І. Організація класу.

Ти  знаєш,  що  ти  —  людина? 

Ти  знаєш  про  це  чи  ні? 

Усмішка  твоя  —  єдина, 

Мука  твоя  —  єдина, 

Очі  твої  —  одні.

І І. Основна частина уроку

1.      Вступне слово вчителя:

Кожен народ любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.

Ось погляньте на карту Європи. Тут багато є різних країн. Кожна з них має свою територію — землю, свою мову, культуру, історію і свої символи. Україна, наша Батьківщина, розміщена у центрі Європи. Вона також має свою землю, мову, культуру, історію, звичаї, традиції і державні символи.

         Ми з вами — патріоти і громадяни, які покликані захищати свій край від ворогів, трудитись так невтомно й завзято, щоб жилося всім добре, найкраще у світі, бо кожна людина має право на достойне і радісне життя. А яке завдання стоїть перед учнями?  (Відповіді учнів)

2. Казкова вікторина

-Діти, погляньте у свої люстерка. Кого ви там бачите?  В кожному люстерку різне  відображення, але водночас там можна побачити гарне, чепурне, усміхнене, розумне  обличчя. Так-так, саме усміхнене, адже що може бути кращим за усмішку дитини. (Звучить пісня «Усмішка»).

- Діти, про що співається у цій пісні? Вірно про дружбу. А тепер погляньте на екран і скажіть, чому звірі з казки «Бременські музиканти» такі веселі?

- Відгадайте загадку: «В тата хлопчик неслухняний, він незвичний, дерев’яний, в школу не схотів іти, не минуть йому біди.»

- Скажіть, будь ласка, чим знехтував дерев’яний хлопчик у казці «Пригоди Буратіно»?

- Дітки, зверніть увагу на наступного казкового героя.

- Що накоїла Лисичка? Так, вірно вона позбавила життя Колобка. А що, на вашу думку, допомогло б Колобкові залишитися живим?

- Ой, а хто це просить про допомогу?

До різних казусів, бува, призводять нас дороги.

Чи ж завжди маємо права ми на медичну допомогу?

- Пригадайте та скажіть, хто надав допомогу півнику? А як  вчинили б ви в такій ситуації, і до кого б звернулися, якщо самі не змогли б зарадити біді?

- Зверніть увагу на екран. Малюнок до якої казки ви бачите?

- Висловіть своє ставлення до баби, відповідь починайте словами: «Я думаю, що баба несправедливо…»

- Діти а кому з казкових героїв батько зробив срібний човник та золоте весельце?

- Хто з вас пригадає слова казки якими можна описати любов матері до Івасика?

- Всі люди мають працювати. Бо, хто не робить, той не їсть. Але коли ж відпочивати? Хто впізнає наступного героя?

Я не скаржусь і не плачу. Лиш працюю і працюю.

Відпочинку геть не бачу, рук і ніг уже не чую.

Так стомилась, любі діти, що й словами не сказать.

Хто поможе, що робити , де права свої узнать?

- Яким правом дівчинки знехтувала мачуха?

«Я коза-дереза, півбока луплена, за три копи куплена…» Скажіть, діти, з якої казки ця коза?

- Хто може розказати про її пригоди? Назвіть героя, котрий постраждав від кози?

- Чому вам шкода зайчика і, щоб ви порадили козі?

- Вислухавши ваші поради, можна сказати, що ви всі виховані, розсудливі діти. А чи не зустрічали ви казкової дівчинки, яка могла на будь-яке запитання дати помірковану, мудру відповідь?

- Це головна героїня казки «Мудра дівчина».  Який висновок можна зробити з цієї казки? Відповідь будуйте так: « Я думаю, що кожна дитина має право на власну думку…»

- Діти, давайте пригадаємо які ж права мали герої казок? А ви маєте ці права в сучасному світі.

3.Визначення прав та обов`язків дитини.

 (Учитель роздає картки на яких перелічені певні права й обов’язки і пропонує учням відповідно з’єднати їх стрілками. Виграє той хто перший виконає завдання).

Права.

На життя та охорону здоров’я .

На навчання .

На ігри розваги відпочинок

На користування бібліотеками відвідування пам’яток культури.

На свободу об’єднань і мирних зібрань .

На захист від роботи яка шкодить здоров’ю і розвитку .

Обов’язки.

Дотримуватись правил дорожнього руху.

Берегти природу пам’ятки культури .

Старанно вчитися .

ІІІ.Підсумок заняття.

Щоб більше дізнатися про свої права та свободи вам слід детально ознайомитися з Конституцією України та Конвенцією про права дитини, до якої Україна приєдналася в 1991 році.

(Ознайомлення з Конституцією України та Конвенцією про права дитини).

Учень читає вірш «Я маю право» .

Я маю право жити на землі .

Творити дихати учитись

Примножувать багатства всі її .

Своєю Україною гордитись .

Боротися за неї і за честь стоять .

Безкрайнії поля її любити .

І щовесни журавликів із вірою зустріти .

На золотаве сонце в небесах .

Що щедро Україну зігріває .

На соловейка спів в гаях.

І на любов батьків безмежну і безкраю

(відображення прав дитини в малюнках )

Тренінг "Ти маєш право"

(відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини)

1. Вправа «Чарівна скринька»

Тренер показує дітям чарівну скриньку.

- В ній знаходиться найцінніший скарб нашої планети Земля. Правда ж цікаво?

Пропонує бажаючим зазирнути у скриньку, але не називати, кого вони там побачать (саме кого, а не що).

- То кого ж ви побачили у скриньці? (Діти називають себе, бо на дні скриньки – дзеркало!)

Так у чарівному дзеркалі ви побачили кожен себе, Людину, - найцінніший скарб. Кожен із вас – неповторна особистість. Кожен із вас – Людина, яка живе сьогодні, і саме такої дівчинки чи хлопчика більше на цій землі немає і не буде. Відомий поет України В. Симоненко, який прожив життя-спалах (28 років), так написав про неповторність кожного, кому батьки подарували життя. ( читання вірша «Ти знаєш, що ти людина?»)

Ти знаєш, що ти — людина? 
Ти знаєш про це чи ні? 
Усмішка твоя — єдина, 
Мука твоя — єдина, 
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде. 
Завтра на цій землі 
Інші ходитимуть люди, 
Інші кохатимуть люди — 
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе — 
Озера, гаї, степи. 
І жити спішити треба, 
Кохати спішити треба — 
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина, 
І хочеш того чи ні — 
Усмішка твоя — єдина, 
Мука твоя — єдина, 
Очі твої — одні.

Але минуло не одне тисячоліття, поки людство усвідомило неповторність кожної особистості і прийняло закони, які оберігають людину, її життя, індивідуальність.

Ми з вами – громадяни України. У нашій країні людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Так записано у Конституції України – Основному Законі нашої країни.

Ви знаєте, що у 1991 році, коли Україна стала суверенною і незалежною державою, Президент нашої країни від імені України підписав міжнародний договір – Конвенцію про права дитини. Згідно з Конвенцією у 2001 році Верховна Рада України прийняла Закон «Про охорону дитинства»

Кожна дитина – немов маленьке деревце. І як садівник плекає кожну квіточку і рослину, так і держава піклується про своїх дітей, щоб росли ви дужими та розумними громадянами, гідними імені Людина, здатними цінувати своє життя, інших людей і природу, свою планету Земля, частиною якої ми є. Чимало прав надала Україна своїм дітям – 40. Деякі з них ви знаєте, бо не раз ними користувалися. З кожним роком ви будете знайомитись з новими правами, бо вони стосуються дітей різного віку. До 18 років ви можете користуватись усіма правами дітей, бо саме до цього віку ви вважаєтесь дітьми.

1.Вправа – привітання «Це круто!» (10 хвилин)

Мета: знайомство учасників тренінгу, створення невимушеної доброзичливої атмосфери

Учасники тренінгу сідають у коло. Психолог пропонує учню, що сидить справа, назвати своє ім’я і яке-небудь право (наприклад, «Я – Роман, в мене є право на життя»).

У відповідь на кожну фразу всі учасники вигукують «Це круто!» і водночас піднімають вгору великий палець. Після закінчення вправи відбувається обговорення.

Обговорення:

· Що ви відчували в ході виконання цієї вправи?

· Чи легко вам було пригадати свої права? Чому?

Вправа «Витинанки».

Мета: наглядно показати учням унікальність кожної особистості.

Хід вправи

Учні стають спинами у коло, тримаючи в руках паперові серветки. Ведучий дає інструкції: Складіть серветку вдвоє, відірвіть правий верхній кут; знову складіть серветку вдвоє, відірвіть лівий верхній кут; і так далі, доки ще можна рвати папір.

Запитання до учнів:

1. Які візерунки у нас вийшли?

2. Чому вони всі різні, адже інструкція для всіх була однакова?

3. Чи є в когось правильні і неправильні серветки?

4. Який висновок можна зробити з цієї вправи?

Тренер:Щойно ми переконалися, що всі люди різні. Кожен - не такий , як усі. Кожен - особливий, унікальний, неповторний.

Але є щось, що всіх нас об'єднує, у всіх нас однакове. Що ж це?(Відповіді учнів). Так, дійсно це - права. Всі ми різні, але права у нас однакові.

Для подальшої роботи учнів потрібно об'єднати у п'ять груп за різнокольоровими геометричними фігурками.

Робота в групах. «Мозковий штурм».

Кожна група повинна сформулювати визначення поняття «Право» та записати на аркушах паперу А4. Після закінчення групи по черзі оголошують результати своєї роботи. Ведучий коментує і вивішує всі формулювання груп, а потім дає визначення терміну за тлумачним словником:

«Право - це система, встановлених державою, загальнообов'язкових правил (норм) поведінки».

Інформаційне повідомлення.

10 грудня 1948р. Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Декларація прав людини. У цьому документі ООН проголосила, що діти мають право на особливе піклування та допомогу.

20 листопада 1989р. Генеральна Асамблея ООН, на основі Декларації прав людини, прийняла Конвенцію про права дитини, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991р.. Було визнано, що діти є повноправними членами суспільства, які мають право на особливе піклування та захист.

Вправа – розминка «Ливарпамен» (10 хвилин)

Мета: прищеплювати підліткам розуміння необхідності правил та законів, цінності їх у суспільстві, а також подати деякі основні ідеї щодо справедливості

Тренер об’єднує учасників у дві команди методом «День і ніч» з різною кількістю гравців і просить вишикуватися в дві колони. Потім він дає маркер першому гравцеві в кожній команді та пропонує почати гру. Певна річ, група буде розгубленою через відсутність вказівок. Через деякий час психолог поступово пояснює окремі правила гри, говорячи ,що маркер треба спочатку передати в кінець колони, а потім повернути його назад. Виграє команда, яка закінчує передачу предмета першою. Команди починають, але тренер їх зупиняє, сказавши, що вони не дотримуються правил гри. Маркер слід через ліве плече. Гравці починають обурюватися ,що їм нічого не казали про це. Після чергового старту гра зупиняється і дається нове правило (повертатися до сусіда, що стоїть позаду, а потім віддавати маркер). Коли «переможці» оголошені, більшість учасників обурені перебігом гри.

Обговорення:

· Що ви відчували, коли виконували цю вправу?

· Що було справедливим?

· Що було не справедливим?

· Що може зробити гру справедливою?

· За яких умов гра була б справедливою?

· Де потрібні правила?

· Для чого потрібні правила?

· Що є спільного між правилами та законами?

· В чому відмінність правил та законів?

До гри «Трансплантація серця»

Життя цікаве тим, що невідоме
в нім безліч є сюрпризів, таємниць
Буває, державю і все знайоме…
а мрія піднімає нас до птиць.
Життя це ніби гра така без правил
ніколи не вгадаєш в кого фарт.
І що б собі ти на меті не ставив
воно тобі ще свій підкине жарт.
Мені здається треба жить сьогодні.
пливти за течією ось і все…
Ну а життя – це ріки повноводні.
Кудись-таки тебе та занесе.

Гра «Трансплантація серця»

Мета: виробити у групи розуміння того, що право людини на життя не залежить від її власних поглядів.

Тренер об’єднує учнів у групи та описує ситуацію, коли у лікарні перебувають хворі, що потребують пересадки донорського серця. Всі вони знаходяться приблизно в однаковому, досить тяжкому стані, але є тільки одне серце для пересадки.

Хворі:

- бізнесмен – 29 років, може надати лікарні матеріальну допомогу.

- Дівчинка – 10 років, уражена Д. Ц. П. розумово відстала.

- Чоловік – 37 років священик

- Дівчинка – 19 років наркоманка, неодноразово намагалась покінчити життя самогубством

- Підліток – 16 років, В І Л – інфікований

- Жінка – 35 років, відомий онколог

Усі учасники умовно стають «лікарями – кардіохірургами» і мають вирішити, кому з хворих першому буде зроблено пересадку і в якому порядку проводитимуться операції далі. Треба аргументувати свою відповідь.

ОБГОВОРЕННЯ

- Чи залежить право на життя від особистих якостей людини?

- Хто і як вирішує, корисна та чи інша людина для суспільства?

- До чого це може призвести?

- Що ви відчуватимете, коли когось з ваших родичів не визнають корисним для суспільства і на цій підставі залишать без медичної допомоги, правового захисту?

Тренер розповідає дітям про клятву Гіппократа і підводить їх до думки про те, що всі люди мають однакові права на життя і лікарі повинні проводити операції у порядку зарахування хворих до лікарні.

Вправа «Адвокат»

Зараз ми з вами спробуємо себе у ролі захисника громадянських прав, як його можна назвати одним словом? Правильно, АДВОКАТ. Для цього давайте створимо юридичні контори, які попрацюють над справами «Порушення Конвенції ООН». Об’єднати дітей у групи, за номерками «Справа №1» і т.д., створивши в залежності від кількості дітей 4-5 груп по 4 учасника. Діти отримують завдання, придумати назву своєї юридичної контори, і відповідно до теми яку вони вибрали, вказати які права дітей порушено, а які виконано.

Казка «Червона Шапочка»

Казка «Вовк і семеро козенят»

Казка «Попелюшка»

Казка «Котигорошко»

Казка «Рапунцель»

Тренер. Як один із варіантів «емоційної точки» пропоную казку «Сніжинка». Нехай це буде казка натхнення! Отже, слухайте уважно:

- Скажи мені, скільки важить сніжинка? - спитало Мишеня в Голуба.

- Не більше, ніж нічого, - відповів той.

- Тоді я розкажу тобі одну дивну історію, - сказало Мишеня.

Я сидів на ялинковій гілочці, біля самого стовбура, коли почав падати сніг. Це було схоже на безтурботний сон. Щоб якось убити час, я рахував сніжинки, які легенько падали на хвою моєї гілки. Я нарахував приблизно 3741952 сніжинки. Коли впала ще одна, то своєю вагою (не більше, ніж нічого...) зламала гілку». Розказавши цю історію, Мишенятко зникло. А Голуб подумав: «Напевно, для того, щоб настав мир у цьому світі, не вистачає голосу всього однієї людини».

Можливо, діти, саме вашого голосу не вистачає, щоб захистити права тих, хто має в цьому велику потребу. Тому зараз напишіть ваші ідеї до проекту «Що може зробити кожна дитина для захисту своїх прав?»

Після написання ідей листки самоклеючого паперу прикріплюються до великого аркуш ватману.

Давайте подякуємо собі за гарну роботу, і пожмемо один одному руки.