2                                                                        

Бібліотечні виставка

Бібліотечна виставка до "Дня пам'яті жертв Голодомору" 

21 Листопада

"День Гідності і  Свободи "

Виставка робіт учнів 5 кл. в шкільній бібліотеці до 100-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського "Стежками героїв оповідань В.О.Сухомлинського" 

Виставка

"Міжнародний день пам'яті жертв фашизму"

Постійно діюча виставка

"День пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років"

Тематична виставка " У срібнім сяйві прожитих віків "

Виставка-хроніка  «Це нашої історії рядки: Українська Революція 1917-1921 років»

Бібліотечний урок "Бібліотека вчора, сьогодні, завтра"

Мета: Поглибити знання учнів з історії та сьогодення бібліотек, спонукати бажання долучатися до процесу осучаснення, популяризації бібліотеки, з'ясувати роль книгосховищ, познайомитися із найбільшими книгозбірнями світу. З'ясувати роль шкільної бібліотеки у навчально - виховному процесі.

Обладнання: мультимедійна презентація, плакат «Сучасна бібліотека», плакат «Шкільна бібліотека», відео «Пам’ятники книзі»

Епіграф уроку: «Бібліотека – давня і вічно юна оселя людського розуму»

Хід уроку:

І Організаційний момент

ІІ Мотивація навчально – пізнавальної діяльності

Тут книги розумні спокійно живуть

У тихій величній світлиці.

А двері широкі відкриті ведуть

До знань золотої скарбниці…

Герої романів, легенд, повістей

У тиші говорять із нами.

В книжках – відкриття всіх великих людей.

Ведуть нас в незнане світами.

III Повідомлення теми і мети уроку

Бібліотека… Ще здавна вона посідала важливе місце у житті людини. Вже з часів Київської Русі цінували книгу і вважали її багатством. А сховищами писемних пам’яток та рукописних книг були і залишаються до сьогоднішніх днів бібліотеки.

В кожній школі є невеличка кімната, де живе тисяча, а то й більше мовчазних мудреців. Кожен учень час від часу заходить сюди, щоб порадитися зі своїми мудрими та вченими друзями.

Тема нашого уроку звучить так: «Бібліотека вчора, сьогодні, завтра.»  Ми поговоримо не тільки про нашу шкільну бібліотеку, а й здійснимо подорож у далеке минуле, сучасність та зазирнемо у майбутнє книжкового світу.(слайд1)

ІV Актуалізація опорних знань

-         Скажіть, будь ласка, що вам відомо про бібліотеку?

-         «Бібліо» з грецької мови означає книга, «тека» - сховище; бібліотека – це книгосховище;

-         У бібліотеці зберігаються книги та періодичні видання для безкоштовного загального користування;

-         Бібліотека складається з абонементу,читального залу, довідково-інформаційного відділу та книгосховища.

-         Люди, які працюють у бібліотеці, називаються бібліотекарями.

-         Книги у бібліотеці розміщені за розділами та в алфавітному порядку.

V Опрацювання теми уроку

-         Дякую. В процесі підготовки до сьогоднішнього уроку ви були об’єднані в дві групи: історики та журналісти. Історики працювали над проектом «Історія виникнення бібліотек», а журналісти мали опрацювати тему «Визначні бібліотеки світу». (слайд2)

-         Сьогодні кожна з груп представить результати роботи над проектом.

Всім відомо, що писемність – це один з найбільших і найважливіших винаходів людства. Виникла вона дуже давно, як і перші книги та книгосховища. Яким був шлях від першої книгозбірні до сучасної? Послухаємо групу істориків.  Відправляємось у подорож у минуле.(слайд3)

                Представлення проекту «Історія виникнення бібліотек»

Історія не зберегла детальних свідчень про стародавні бібліотеки, але з тих уривків, якими володіють сучасні вчені, можна скласти уявлення про історію виникнення бібліотек.

Найстародавніша із бібліотек знайдена археологами на території сучасного Ірану бібліотека Ашшурбаніпала, царя Стародавнього Шумера (або Межиріччя). Цій бібліотеці близько 3500 років. Вона налічували більше, як 3000 глиняних табличок, покритих клинописом. На більшості з них було написано «Палац Ашшурбаніпала. Царя царів Ассирії».  Частина глиняних табличок  була зібрана у ящики або кошики, кожен з яких мав етикетку. Тут був створений загальний список літератури, тобто стародавній каталог. Розміщувалась бібліотека у двох палацах і мала назву «Будинок настанов і порад».

Були бібліотеки і в Стародавньому Єгипті.

Найвідоміша з них книгозбірня фараона Рамзеса ІІ, заснована в 1300році до н.е. Вона мала назву «Аптека для душі». Згортки  папірусу зберігались в корзинах, кувшинах та спеціальних футлярах. Тут були роботи з управління державою, магії, пророцтва, казки, повісті.

Саме слово «бібліотека» виникло в Стародавній Греції. Найбільшою бібліотекою того часу була бібліотека Арістотеля, яка налічувала 40тисяч згортків. В створенні бібліотеки брав участь учень Арістотеля Олександр Македонський.

Та найбільш значущою бібліотекою Стародавньої Греції була бібліотека, створена не в Афінах, а у Єгипті. Це була Олександрійська бібліотека, яка стала найбільшим книгосховищем античності і налічувала від 400 тисяч до 700тисяч рукописних книжок з усіх відомих на той час галузей.

З середини ІІ ст. до н.е. стала відомою бібліотека в місті Пергамі, де було винайдено новий матеріал для виготовлення книг – пергамент, який стали використовувати замість кригкого  єгипетського папірусу та важкої месопотамської глини. Пергамська бібліотека, створена на століття пізніше Олександрійської, стала гідною їй суперницею. Вона налічувала більше 200 тисяч томів і стала другою за величиною бібліотекою стародавнього світу.

Були бібліотеки і в Стародавньому Римі. Найвідоміші з приватних бібліотек були у Цицерона, Вергілія, Плутарха.

Найдавнішою Бібліотекою на території України була  створена в Києві в 1037 році Ярославом Мудрим бібліотека при Софіївському соборі. Бібліотека Софіївського собору налічувала 950томів. У 1969 році на території Софіївського собору встановили меморіальний знак на честь заснування першої згаданої у літописі бібліотеки. На гранітному камені викарбовано портрет Ярослава з книгою в руках.

-         Дякуємо історикам. А зараз попрацюємо над кросвордом.(слайд4)

1.     В якому місті була створена найбільша бібліотека Стародавньої Греції? (Олексанрія)

2.     Як звала царя Межиріччя, що створив найдревнішу бібліотеку? (Ашшурбаніпал)

3.     Що являли собою найстародавніші книги? (таблички)

4.     Місто, в якому було винайдено новий матеріал для виготовлення книг, що замінював папірус і глину. ( Пергам)

5.     Ім’я єгипетського фараона, який створив бібліотеку з назвою «Аптека для душі» (Рамзес)

6.     Матеріал, з якого були виготовлені книги найдревнішої книгозбірні? (Глина)

7.     Країна, в якій виникло слово «бібліотека». (Греція)

8.     Хто створив першу бібліотеку Київської Русі (Ярослав)

9.     Як називається перелік книг бібліотеки, який створювався в бібліотеках  з найдавніших часів? (Каталог)

10.            Друга по величині бібліотека Стародавнього світу.(Пергамська)

        Учні розв’язують кросворд, ключове слово якого: сучасність.

-         А тепер поговоримо про найвизначніші бібліотеки сучасності. А допоможе нам в цьому група «Журналісти»(слайд5)

                    Представлення проекту «Визначні бібліотеки світу»

Не дивлячись на активний розвиток електронних бібліотек у інтернеті, звичайні, старі бібліотеки не втрачають своєї актуальності і необхідності. Представляємо вам найбільші і найвідоміші бібліотеки світу.

-         Національна бібліотека Великобританського королівства була заснована в 1973році. В її сховищах знаходиться більше 150 млн. видань на всіх відомих письменних мовах світу і у всіх форматах: книги, журнали, газети, аудіо та відеоматеріали, документи, марки, живопис. В колекції 25млн. екземплярів книг та манускриптів, датованих 300 роком до н.е. Щорічно у фонд бібліотеки добавляється ще 3млн. екземплярів.

-         Бібліотека конгресу США заснована в 1800 році у Вашингтоні. Налічує близько 3млн. книг в каталозі та 61млн. манускриптів. Тут зберігається Біблія Гуттенберга та Декларація про незалежність, багато репродукцій, документів Конгресу та періодичних видань. Бібліотека є найбільшим сховищем рідкісних видань У Північній Америці. Доступ мають тільки члени Конгресу.

-         Публічна бібліотека міста Нью-Йорка заснована в 1895році, є однією з найкрупніших  публічних бібліотек США. Всього в системі бібліотечних фондів зберігається 50млн. екземплярів літератури, документів, репродукцій, аудіо та відеоматеріалів.

-         Російська державна бібліотека створена в 1992році в Москві. Ввійшла в книгу рекордів Гіннеса, як найбільша в Європі та друга в світі за чисельністю книжного фонду – 43млн. одиниць. Займає бібліотека декілька унікальних архітектурних споруд Москви.

-         Національна бібліотека Китаю заснована як столична бібліотека Пекіну в 1909році. Зараз її колекція налічує більше 26млн.книг і щорічно поповнюється на 600-700примірників. Серед них є унікальні стародавні написи на кістках тварин та черепашачих панцирах. Спеціальний фонд складає 1млн. рідкісних книг,стародавніх атласів, літературних творів на мовах національних меншин Китаю, рукописів відомих людей, історичних документів.

-         Національна бібліотека Франції заснована в 1368році королем Карлом V. В ній налічується 13млн. книг і публікацій. Крім того в бібліотеці зберігається 5 тис. унікальних старогрецьких манускриптів. Деякі бібліотечні фонди доступні через офіційний сайт інтерактивно.

-         Бібліотека Гарвардського університету була заснована в 1632році Джоном Гарвардом. Тоді вона налічувала 400книг. Зараз вона об’єднує 90 академічних бібліотек з більш ніж 15млн. екземплярів. Є найбільшою академічною бібліотекою світу.

-         Ватиканська апостольська бібліотека. Створена у XVстолітті папою МиколоюV. Володіє величезним зібранням рукописів Середньовіччя та епохи Відродження. Бібліотека постійно поповнюється і зараз налічує близько 1 600 000 друкованих книг, 150 000 манускриптів, 100 000 гравюр і географічних карт, 300 000 монет і медалей. До бібліотеки відноситься Ватиканська школа бібліотекарів та  лабораторія по реставрації і відтворенню важливих манускриптів.

-         Бібліотека монастиря Ескоріал в Іспанії поступається тільки Ватиканській і зберігає  найбільше у світі зібрання арабських манускриптів, робіт по природничій історії, починаючи з Середньовіччя. Це єдина бібліотека в світі, де книжки кладуться корінцями всередину задля збереження дорогоцінних прикрас палітурок. Папа ГригорійXIII проголосив, що кожного, хто вкраде звідси книгу буде відлучено від церкви.

-         Королівська бібліотека Копенгагена була створена у 1648році королем Данії Фредеріком ІІІ І  є національною бібліотекою Данії і являє собою найбільшу бібліотеку Скандинавії. В її сховищах утримується величезна кількість історичних цінних видань: тут є екземпляри книг, які друкувалися в данії, починаючи з XVII століття. Тут також є перша віддрукована у Данії книга в далекому1482році.

-         Олександрійська бібліотека XXIстоліття відбудована у 1990році і  красується на березі Середземного моря поруч з планетарієм та університетом, на тому ж місці, де ймовірніше усього стояла 2 тисячі років назад. Вишуканий архітектурний дизайн бібліотеки та гранітна статуя покровителя поетів та вчених Птолемея зустрічають гостей. Бібліотека налічує 18млн. екземплярів, а також містить лабораторію по реставрації, виставкові галереї, три музеї та науково-дослідницький відділ.

-         Національна бібліотека Австрії споруджена на початку XVIII століття імператором Карлом VI. Вражає багатство фресок, а також мармурова скульптура Геракла. В інкрустованих шафах бібліотеки зберігаються 200тисяч зразків  XVI-XIX століття.

-         Флорентійська бібліотека є центром охорони та досліджень рукописів та рідкісних книг. 11тисяч книг зберігаються у чудовому приміщенні, архітектура і дизайн якого належать руці знаменитого Мікеланджело.

-         Національна бібліотека України імені Вернадського є найбільшою бібліотекою України. Входить в число десяти найбільших національних бібліотек світу. Заснована в 1918році, фонд – близько 15 млн. одиниць зберігання. Бібліотека має найбільш повне  в країні зібрання  пам’яток слов’янської писемності, рукописів, архівів та книжкових колекцій.

-         Дякуємо журналістам за таку чудову віртуальну подорож найбільшими та найкрасивішими бібліотеками світу і зараз проведемо вікторину.(слайд6)

                                       Учні відповідають на питання вікторини.

1.     В якій бібліотеці зберігаються написи на кістках тварин та черепашачих панцирах? (Національна бібліотека Китаю)

2.     Яка бібліотека є найбільшою в світі академічною бібліотекою? (Бібліотека Гарвардського університету)

3.     У якій бібліотеці книжки зберігаються корінцями всередину? (Бібліотека монастиря Ескоріал)

4.     Яку бібліотеку відродили через 2тисячі років? (Олександрійська бібліотека)

5.     Перед входом до якої бібліотеки є скульптура Геракла? (Національна бібліотека Австрії)

-         Ми ведемо мову про бібліотеки. А що є найголовнішим у бібліотеці? Звичайно, книга. Роль книги у житті людини надзвичайна. Я впевнена, що серед вас немає людей, які б не були вдячні і зобов'язані книзі за те, що вона щоденно дає нашому розумові, нашому серцю неоцінену духовну силу й естетичну насолоду, без чого ми просто не були б тими, ким ми є. Любов і хвала людини книзі виражена в багатьох пам’ятниках їй, що є в різних куточках світу. Пропоную подивитись відео «Пам’ятники книзі».(слайд7)

                                                              Перегляд відео

-         Ми побачили, як у різних куточках світу увіковічнили книгу. Вона є необхідною в житті кожного з нас. Школа не може існувати без книги. Давайте поміркуємо, чим для вас, учнів є шкільна бібліотека?

(варіанти відповідей: бібліотека - це інформаційний центр; місце зустрічі з однодумцями; виставкова зала; методичний центр для вчителів; цікаве дозвілля)

                              Складання «асоціативного куща»

                Учні висловлюються, бібліотекар записує на плакаті.

-         Так, бібліотека – це «живий» багатогранний організм, який володіє безліччю можливостей і змінюється разом з суспільством в цілому та з кожним читачем зокрема. Щоб дихати – людині потрібен кисень, щоб функціонувати бібліотеці, як повітря, потрібні читачі. Як заохотити сучасну молодь відвідати бібліотеку? Всім відомо, що будь-якому закладу потрібна реклама. Пропоную вам створити рекламу шкільній бібліотеці. Для цього у вас на партах є необхідні матеріали. Працюємо в групах.

                                Учні працюють над створенням реклами

                                             Представлення реклами

-         Я думаю, що після такої реклами, кожному захочеться відвідати бібліотеку. На щастя є багато молодих людей, які цікавляться книгою, пропагують її серед ровесників. Одним із ваших завдань у підготовці до сьогоднішнього уроку було знайти в соціальних мережах пости присвячені книгам. Слухаємо повідомлення….

          Учень демонструє уривки і цитати, знайдені в соцмережах.

-         Як бачимо, сучасна молодь, що володіє комп’ютером, отримує інформацію з інтернету, спілкується в соціальних мережах, не відкидає книгу. А що думаєте ви з цього приводу? Чи потрібні будуть у майбутньому паперові книги і бібліотеки взагалі?

                                               Учні висловлюють свою думку

-         Я думаю, що не варто ставити питання так: комп’ютер чи бібліотека. І те, і інше потрібне в житті суспільства.

-         Не думаю, що електронні книги можуть повністю замінити «живу» книгу, бо в паперовій, окрім тексту ми ще можемо насолоджуватись оформленням книги, ілюстраціями, особливо це важливо для дитячої та художньої літератури.

-         Крім того, бібліотека – це місце, де можна поспілкуватися з однодумцями.

-         Отже, ми стверджуємо, що бібліотеки потрібні, але цілком зрозуміло, що враховуючи зміни в суспільстві,  стрімкий розвиток комп’ютерних технологій, бібліотека теж має змінюватись. Якою ж їй бути в майбутньому? Які послуги в ній мають бути доступними?

Я прошу вас записати свої думки на невеличких книжечках і разом ми створимо портрет бібліотеки майбутнього.

           Учні пишуть свої роздуми і кріплять їх на плакаті «Бібліотека майбутнього»

VI Підсумок уроку(слайд13)

Отже, сучасна бібліотека - це комфортний, привітний, й обладнаний технічно інформаційний центр, що має безліч ресурсів для робочих та повсякденних справ і дозвілля всієї родини.  Це також місце де можна поспілкуватися з друзями, провести ділову зустріч, взяти участь у культурних заходах і забавах для дітей і дорослих.  Такими центрами стають все більше бібліотек  в Україні. Бажаю всім щастя від спілкування з книгою . Дякую за співпрацю.

          Бібліотека – море книг,

Бібліотека – храм науки…

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки!

Вони – це згусток давнини,

Вони прийшли із давнини,

Як наша виспівана мова.

У них – боління тих людей,

Кому за біль – добро народів.

У грізній сутичці ідей

Вони бажали добрих сходів…

То ж не минайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки:

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдський храм науки.

Бібліотечний урок "Чарівний світ лірики В.Сосюри"

      Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.) 6 січня 1898р. Дитячі роки поета минали в с Третя Рота (нині м. Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Про цей край Сосюра пізніше образно розповів у автобіографічному романі «Третя Рота». Одинадцяти років хлопець пішов працювати до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. Початкову освіту здобував під опікою батька, кресляра за фахом, який працював і вчителем, і писарем, і адвокатом, і шахтарем.

У 1911р. В. Сосюра вступає до міністерського двокласного училища в с Третя Рота.

14 жовтня 1917р. Лисичанська газета «Голос рабочего» друкує його вірш «Плач волн», затим — перший вірш українською мовою «Чи вже не пора», а наприкінці жовтня — «Товаришу», написаний у стилі революційного маршу.

У 1918р. у складі робітничої дружини содового заводу В. Сосюра бере участь у повстанні проти кайзерівських військ, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри. Згодом він втік з її лав і потрапив в полон до денікінців. Його розстрілювали як петлюрівця, але рана виявилась несмертельною, і поет вижив. Судив В. Сосюру і червоний ревтрибунал, і тільки житейська мудрість голови трибуналу, котрий розгледів у хлопчині поета, врятувала йому життя.

У 1920 р. В. Сосюра опинився в Одесі, де його, хворого на тиф, прийняли до своїх лав бійці Червоної Армії. У 1920-1921 pp. В. Сосюра воює з білополяками та армією Н. Махна. Пізніше у поемі «Два Володьки» поет робить спробу дослідити двоїстість своєї душі:

      Рвали душу мою
      два Володьки в бою.
      і обидва, як я, кароокі,
      і в обох ще незнаний,
      невиданий хист.
      Рвали душу мою —
      комунар
      і
      націоналіст.

      
      Трагедія Сосюри подібна до трагедії М. Хвильового, котрий не витримав такого внутрішнього конфлікту й закінчив життя самогубством. Різниця тільки в тому, що Сосюра - українець не дійшов до заперечення Сосюри - комуніста й лишився жити далі з тягарем своєї двоїстості. Цікавим при цьому є один надзвичайно характерний для Сосюри момент: два Сосюри — українець і комуніст — живуть в одному Сосюрі - поеті поруч, але зовсім окремим життям. До певного часу вони між собою боролись, змагаючись за першість, але потім знайшли компроміс. Цей компроміс знайдено на базі своєрідного поділу між ними сфер їхнього вияву і взаємного невтручання в ці сфери. Сосюра - комуніст має в своєму володінні виключно сферу свідомості, розумового сприйняття дійсності, в той час коли Сосюра - українець неподільно панує в сфері почуття, так би мовити сердечного сприйняття дійсності. Тому в кожній книжці Сосюри можна відразу одним оком відокремити «кесареве кесареві» від «Божого Богові», так само, як це можна дуже легко відокремити і в кожному з тих його віршів, де обидва ці елементи є поруч. Вони не тільки взаємно не про-никаються, а навіть взаємно й не доторкаються. Хоча водночас обидва Сосюри цілковито щирі, бо взагалі щирий Сосюра — поет і людина. І зовсім ясно, що радянська влада не має жодних підстав серйозно обвинувачувати Сосюру в зраді їй, бо ж зовсім ясно, що своєю свідомістю він належить їй. А що серцем він українець, то це ж не його провина, а його... нещастя. Інша справа, що в сфері серця він більше на своєму місці, ніж в сфері розуму, але це знову ж таки не його провина, а його нещастя як поета за покликанням.

Рання поезія В. Сосюри вбирала художні здобутки різних стилів і течій того часу (символізму, імпресіонізму). Разом з тим увиразнювались риси його власного стилю: романтика боротьби й кохання, гостро відчутий «смак» життя, барв, звуку, злитість суб'єкта лірики з навколишньою дійсністю.

У 1921 р. побачила світ збірка Сосюри «Поезії», що досі вважалася його першою книжкою (проте віднайдений документ коригує цю думку: рукою Сосюри в нім записано, що в 1918 р. було надруковано й видано першу збірку його поезій «Пісні крові...», але її поки не знайдено). Цього ж 1921 p., виходить поема «Червона зима», яка зробила Сосюру знаменитим.

Естетика, з якої народилася «Червона зима» і яку несла лірика В. Сосюри 20-х років (збірки «Червона зима»; «Осінні зорі», 1924; «Сьогодні», 1925; «Золоті шуліки», 1927; «Коли зацвітуть акації», 1928 та ін.), визнавала й підносила цінність кожної окремої долі, що зливається з народною, але не губиться, не розчиняється в ній безслідно.

З-під пера митця вийшла низка ліро-епічних поем: «Оксана» (1922), «Робітфаківка» (1923), «Воно», «Шахтар», «Сількор», «Хлоня». До цих творів, треба гадати, належала й поема «Махно» (близько 1924р.), текст якої не зберігся. Одним із перших проявів інтересу молодої літератури до рідної давнини став віршований роман В. Сосюри «Тарас Трясило» (1926).

Від 1925 р. В. Сосюра повністю віддається літературній праці, полишивши агітпроп, а потім і Харківський університет. Протягом десятиліття (1922—1932) він був членом багатьох літорганізацій (Пролеткульту, «Плугу», «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСППу та ін.), постійно брав участь у літературних дискусіях.

У 1927—1929 pp. написав низку поем. Неупереджена критика вбачає в В. Сосюрі провідного майстра ліричного жанру, але «провладні» критики все суворіше засуджують творчість поета, ввергаючи його в стан глибокої творчої кризи. Настрої відчаю позначилися й на збірці «Серце» (1931) і, зокрема, на однойменному вірші.

За «націоналістичні ухили» у 1934р. поета виключають з партії і зі Спілки письменників. У ці кризові роки В. Сосюра майже не пише, займається поетичними перекладами. 1936 р. Сосюру все-таки знову приймають до Спілки радянських письменників. У припливі нових сил і надій він повертається до роботи. Наступних років з'являються збірки «Нові поезії» (1937), «Люблю» (1939).

 У 1940 р. В. Сосюра завершує своє найбільше ліро-епічне полотно — роман у віршах «Червоногвардієць», який увібрав усе те, що становить автобіографічну основу його творчості 20 — 30-х років: спогади про дитинство, передреволюційна Донеччина, громадянська війна, боротьба й кохання в якомусь своєму магічному поєднанні. Останні передвоєнні книжки («Журавлі прилетіли», «Крізь вітри і роки», (1940) сповнені мотивів любові до жінки («Марії»), природи («Я квітку не можу зірвати»), до Вітчизни. Дві любові поета — до жінки й Вітчизни — були двоєдиним джерелом його поетичного натхнення. Інтимну лірику Сосюри зчаста іменують «Книгою Марії». На перший погляд, це не зовсім справедливо, адже поетична галерея романтизованих жіночих постатей у творчості поета широка: і Ївга, і Галя, і загадкова Констанція... Та з усіх цих милих серцю імен найбільше чомусь відгукувалось у душі митця старозаповітне ім'я — Марія. «...Губи шепочуть в блаженнім пориві для мене єдине є ім'я: «Маріє!..» (1931); або ж: «Твоє ім'я «Марія» найкраще всіх імен» (1948).

      Зеленіють жита, і любов одцвіте,
      і волошки у полі синіють.
      Од дихання мого тихий мак облита,
      ніби ім 'я печальне — Марія.
      (1925)

      Магічна сила імені тільки уособлювала магічну силу жінки в житті й творчості поета. Жіночність для нього — квінтесенція чистої краси. Лірична героїня любовної лірики Сосюри, при всій її варіантності, багатоіпостасності,— завше зберігає певний «набір» домінантних рис,— зовнішніх і внутрішніх. Це неодмінно — золотокоса красуня з блакитними очима, готова до світлої само-офіри в ім'я коханого, берегиня «тихої», жертовної любові. Обставини кохання змінюються з вірша до вірша, але завжди перед нами — велична історія унікальної любові, здатної перевернути світ.

У 1941 р. поет був евакуйований до Башкирії, 1942 р. працював в Українському радіокомітеті в Москві, 1943 р. входив до редакції фронтової газети «За честь Батьківщини». Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки «В годину гніву», 1942, «Під гул кривавий», 1942, численні публікації в періодиці) проймають два мотиви. Це — віра в перемогу й водночас не ретушований показ людської біди.

Друга книга Сосюриної поезії — книга України. Безліч творів поета присвячено патріотичній темі: протягом цілого життя він повсякчас сповідається в любові та клянеться у вірності рідній землі. Причому образ Вітчизни поступово розростається — від маленької Третьої Роти через степове роздолля Донеччини — до всього українського світу з неодмінними «ясними зорями» й «тихими водами». Саме за незгасну любов до України неповторному Володьці судилося зазнати найбільше прикрощів, але жодні приписи чи й навіть вироки не змусили його відректися найдорожчого.

 
      Любіть Україну, як сонце любіть,
      як вітер, і трави, і води...
      В годину щасливу і в радості мить,
      любіть у годину негоди.
      (1944)

Патріотичний вірш «Любіть Україну!» у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру знову перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 р. І тоді з'являються нові книги віршів «За мир» (1953), «На струнах серця» (1955), «Солов'їні далі» (1957). Поема «Мазепа» (розпочата 1929 р., завершена в 1959 — 1960) віднесена до «заборонених творів», разом з ґрунтовним літературознавчим аналізом вона була опублікована в журналі «Київ» лише 1988р., адже за сталінщини опублікувати її не було ніякої змоги, бо постать гетьмана офіційно спотворювалася, а його дії вважалися зрадницькими. Ю. Барабані у дослідженні твору слушно вказував на стильову неоднорідність поеми. Якщо в першій частині образ Мазепи окреслюється в романтичному плані, то в другій значна увага відведена філософському осмисленню історичних подій кінця XVII — початку XVIII ст. і ролі в них гетьмана, який рішуче виступив за відновлення козацької держави. Поет дотримується концепції патріотичної діяльності Мазепи й спростовує великодержавницькі — і царські, і комуністичні — версії «зрадництва» гетьмана. У поемі акцентується, що Мазепа ніколи не був зрадником рідного народу, а дбав про нього, намагався звільнити від московського колоніального пригнічення. Звичайно, поразка гетьмана наклала драматично-трагічний відбиток на його образ у художньому трактуванні Сосюри.

У цьому зв'язку Ю. Барабаш відзначає, що Сосюра намагався збагнути насамперед не стільки, «може, Мазепу, як самого себе, розв'язати у своїй свідомості й у серці не лише застарілі історичні, а не менш болючі сьогоденні вузли. То була й щира сповідь, і відповідь недоброзичливцям, яка визрівала протягом десятиліть, і свого роду емоційна розрядка, і, якщо хочете, певна моральна компенсація,— у тому числі й за вимушене каяття».

Одне слово, поема «Мазепа» пройнята високим патріотичним пафосом. Цей твір Сосюри «є тільки відкидав вульгарні стереотипи характеристики видатного сина України, а й заповнював істотну прогалину в нашій художній літературі про трагічну добу втрати решток козацької державності.

У 1960р. Сосюра завершує поему «Розстріляне безсмертя», розпочату в довоєнний час і опубліковану тільки 1988 р. в журналі «Вітчизна» (№ 1). Є підстави вважати, що «заспівана» частина цього твору, присвяченого жертвам сталінського терору, є поновленим з пам'яті шматком втраченої поеми «Махно». Цей твір засвідчив, що Сосюра ніколи не зраджував ідеалів юності, коли зі зброєю в руках боровся за українську незалежність, коли разом зі своїми побратимами у 20-х роках намагався піднести до європейського рівня рідну літературу. В поемі щиро й тепло йдеться про цвіт нашої творчої інтелігенції, який було брутально обірвано сталінськими: сатрапами в передвоєнне десятиріччя. Тому хвилююча повінь ліризму, яка сповнює розповідь, часто переривається інвективами на адресу новітніх опричників. Так, тема України, тема її драматичної історії в трагічної сучасності жила й пульсувала в творчості Сосюри впродовж усього його творчого життя.

Низку цікавих творів містять книжки В.. Сосюри «Близька далина» (1960) і «Поезія не спить» (1961),. «Осінні мелодії» (І964) та «Весни дихання» (1964).

Поет помер від гіпертонії, 8 січня 1965р.

30 вересня - Всесвітній день бібліотек

План проведення Всесвітнього дня бібліотек

Ø Знайомство першокласників зі шкільною бібліотекою;

Ø Свято книги «Нам без книги ніяк не можна»;

Ø Операція «Живи, книго!». Рейд – перевірка стану підручника 1 – 11 класи;

Ø Огляд нових надходжень до шкільної бібліотеки;

Ø Показ – презентація для 1 – 4 класів «Знайомство з книгою та бібліотекою.»

Знайомство першокласників з бібліотекою

Криниця знань чи джерело —

До них дорога недалека.

Ця дивина, — як НЛО,

Під назвою БІБЛІОТЕКА!

До книги, потяг, нас веди,

Їм варто низько уклонитись,

Хто знов джерельної води

Нам досхочу дає напитись!

Сьогодні ви вперше завітали до шкільної бібліотеки. Що ж означає слово «бібліотека»? «Бібліо» означає книга, а «тека» - сховище. Одже бібліотека – це приміщення, де зберігаються книги.

Книжки – як люди: народжуються, живуть, старіють. Для хворих людей є поліклініки, лікарні, санаторії. Для хворих книг є спеціальні лікарні. Тільки називаються вони по – іншому: палітурними і реставраційними майстернями. А в нас, у шкільній бібліотеці, працює «Книжкова лікарня». В ній ми лікуємо хворі книжки.

Однак усі лікарі знають: будь – яку хворобу легше попередити, ніж лікувати. І радять берегти здоров’я. Зокрема, позбутися поганих звичок.

Давайте і ми насамперед запам’ятаємо, що з книжками не можна робити:

Ø   не можна перегинати книжку;

Ø   не можна загинати сторінки;

Ø   не можна закладати в книжки олівці;

Ø   не можна брати книжки брудними руками;

Ø   не можна читати книжку під час їжі;

Ø   не можна читати книжку на сонці;

А чому книжки бояться бруду і вологи і сонячних променів – від цього псується папір.

Ø   найбільше книги люблять чистоту і дбайливе ставлення;

Ø   класти книги потрібно тільки на чисті столи і парти;

Ø   перегортаючи прочитану сторінку, звикайте тримати її за верхній край. І ніколи не слиньте пальців;

Ø   якщо обгортка паперова, то бажано її обтягти поліетиленовою плівкою.

Чим акуратніше поводитися з книгою, тим вона довше служитиме. Але і при найакуратнішому поводженні з книжками обкладинки їхні поступово брудняться. Щоб обкладинки не бруднилися треба зробити обгортки.

Виконуючи всі ці правила і вимоги ви матимете завжди чисті, охайні книги.

Книга – це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ми розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які читали нам мами.  Щодня ми маємо справу з книгою в школі та вдома. Про все ми дізнаємося з книг.

Перегляд презентації

"Знайомство з книгою та бібліотекою"

Огляд нових надходжень до бібліотеки

http://www.youtube.com/watch?v=v3XgQ28fuEU

http://yadi.sk/d/LTv3vUhQGWrKK-Віртуальна виставка 2014