Структурно профорієнтація в школі поділяється на три основних елемента: профинформацию, профконсультацію і профвідбір.

Структурні елементи профорієнтаційної роботи

Профінформації і профконсультация учнівської молоді можуть проводитися в середній загальноосвітній школі та спеціальних середніх навчальних закладах. Профвідбір відноситься до компетенції виробництва і науково-дослідним установам і може бути організовано на підприємствах і в господарствах, а також в спеціальних профконсультаційних пунктах або лабораторіях.

Загальноосвітня середня школа – це центр всієї профорієнтаційної роботи, так як саме школа гарантує високий рівень освіти молодого покоління, як загального, так і політехнічного. Профорієнтація в школі виховує у молоді моральну готовність працювати. Також вона формує трудові навички та підстави для свідомого вибору професії.

Що включає робота з профорієнтації в школі?

• Знайомство школярів з різними галузями народного господарства і виробництва як на уроках трудового навчання, так і поза стінами школи.
• Формування у школярів різних навичок і умінь, які необхідні для виконання різних видів праці в промислових умовах.
• Ознайомлення учнів з найбільш поширеними і популярними професіями.
• Розкриття і вивчення нахилів, інтересів, бажань, здібностей, а також фізичних і психічних можливостей підлітків.
• Ознайомлення школярів з вимогами, які ставлять певні професії до формату технічних, спеціальних і загальноосвітніх знань, навичок, умінь і змісту роботи майбутніх фахівців.
• Надання підтримки учням у професійному самовизначенні допомогою педагогічної консультації про професії, їх вимоги, про навчальні заклади, де можна оволодіти відповідними професіями, про умови праці і тому подібне.
• Подальший аналіз і розбір ефективності застосованих раніше засобів педагогічного виховного впливу.

Ефективність профорієнтаційної роботи у школі

Для того щоб профорієнтація в школі здійснювалася ефективно, важливо дотримуватися наступні основні вимоги.

• Профорієнтація повинна будуватися на основі ретельного обліку поточних і високоперспективних потреб виробництва в робітничих кадрах на місцях, на основі аналізу професійної структури виробництва і господарства. Профорієнтація неможлива без ретельного вивчення здібностей, схильностей, інтересів та стану здоров’я школярів.
• Профорієнтація в школі повинна бути органічно пов’язана зі всім навчально-виховним процесом, спиратися на загальноосвітню і трудову підготовку учнів. Це забезпечує їх широкий політехнічний кругозір і полегшує свідомий вибір професії.

Заходи з профорієнтації у школі

У здійсненні заходів щодо профорієнтації в школі слід налаштовувати тісні зв’язки школи з виробництвом, з громадськими та державними організаціями.

Професійну орієнтацію в загальноосвітній школі слід розглядати як базисну складову всієї системи виховної роботи, а не як сукупність окремих заходів, до того ж пов’язаних тільки з випуском учнів. Вона має тісне відношення до процесу формування всебічного розвитку особистості, підготовки учнів до життя, до праці і втілюється в дійсність планомірно допомогою навчальної та позакласної роботи в школі. Неправильною є позиція тих, хто поєднує профорієнтацію тільки з позаурочної роботою. Основна передумова профорієнтаційної роботи — виховання в учнів любові до праці, активного бажання і потреби брати участь у суспільно корисній і особливо в продуктивній праці. Таку роботу слід проводити з дітьми вже з початкових класів, закладаючи надійну основу для подальшої професійної орієнтації учнів.

Профорієнтаційна робота в школі

У 1-4-му класах учні привчаються любити і поважати працю, знайомляться з найпоширенішими професіями свого району, професій батьків. У дітей формуються певні трудові вміння. У 5-8-му класах вводиться систематичне ознайомлення учнів з професіями, їх змістом, вивчаються і спрямовуються їхні інтереси, таланти і здібності, організовується відповідна трудова діяльність. У 9-му класі узагальнюються результати профорієнтаційної роботи минулих років, уточнюються професійні наміри і складається план по профорієнтації в школі. Визначається майбутній вид навчання, проводиться систематичне ознайомлення учнів з різними професіями.

У 10-11-му класах завершується профорієнтація в школі учнів, узагальнюються знання про професії та спеціальності, розвиваються інтереси, таланти, схильності і здібності школярів з урахуванням індивідуальних особливостей кожного з них, забезпечується підготовка і можливість участі їх у практичній діяльності.

Профорієнтаційний тренінг «Всі професії хороші – вибирай до смаку»

Мета: привернути увагу учнів до питання важливості вибору професії, вчити бачити свої реальні перспективи і можливості, нести особисту відповідальність за своє майбутнє, розвивати вміння планувати і досягати професійних цілей, раціонально використовувати час.

Обладнання: мультимедійний проектор, папір А4, роздруківки рис характеру для кожного учасника, конверти з назвами команд.

Приміщення, в якому проходить заняття, готують заздалегідь. Столи розташовані таким чином, щоб утворилось три команди. Учні самостійно обирають місце за будь-яким столом.

Хід заняття

Ведучий: Доброго дня! Рада вітати всіх вас на нашому занятті «Крок до успіху».

Все менше часу залишається до здійснення вашої головної мрії – закінчити школу і поринути у самостійне, доросле життя. Чим менше часу залишається – тим більше тривог викликає думка про вибір своєї сфери професійної діяльності.

Саме від правильного вибору професії залежить усе подальше життя людини.

Тому сьогодні ми:

1. Допоможемо вам поглянути на себе очима інших людей.

2. Навчимо вас бачити свої реальні перспективи і можливості.

3. Навчимо планувати і досягати професійних цілей.

4. Навчимо раціонально використовувати час.

То ж ми починаємо. Для початку скажіть, як ви думаєте, чому вас розділили на команди. Для чого це потрібно? (для того, щоб ви вчилися прислухатись до думки інших людей, які працюють з вами над однією справою, вміли пробачати недоліки і прорахунки оточуючих, вміли налагоджувати контакти з людьми, які можливо вам неприємні. Кожна команда це міні-колектив, від участі кожного залежить позитивний результат усієї команди).

Відкрийте конверти та прочитайте назву своєї команди. («Радість і задоволення... » «Ринок праці» «Індивідуальні особливості»).

2. Вправа «Презентуй назву»

Мета: акцентувати увагу учнів на основних складових вибору професії. Розвивати вміння висловлювати свою точку зору.

Кожна команда, порадившись між собою, продовжує речення: «Моя команда називається так... тому, що при виборі професії важливо... »

Перед тим, як перейти до обговорення теми нашого заняття ми хочемо впевнитися в тому, що ви добре обізнані у світі професій, адже скоро від розмов вам необхідно буде перейти до справи і обрати одну найзаповітнішу із тисячі.

3. Вправа «Ми знаємо професії»

Кожній команді протягом хвилини необхідно записати якомога більше назв професій. Команди по черзі називають одну професію (повторювати названі професії не можна). Команда, яка не змогла назвати професію, вибуває з гри.

(Ведучі уважно слухають відповіді учнів і потім роблять висновки, в залежності від результатів гри. Добре, якщо учні називають більше професій, які не пов’язані з роботою у навчально-виховному комплексі).

Професії ви знаєте добре. Тож перейдемо до самого важливого, що допоможе вам зробити правильний вибір, який задовольнить усі ваші вимоги.

Одна з команд зауважила, що під час вибору професії необхідно звернути увагу на свої індивідуальні особливості. Що ми називаємо індивідуальними особливостями людини? (інтелектуальні, фізичні і психологічні особливості).

Розвиток своїх інтелектуальних і фізичних можливостей ви знаєте. Зараз кожен з вас спробує визначити певні психологічні риси характеру, які допоможуть вам у виборі професії в подальшому у здійснені своїх професійних обов’язків.

4. Вправа «Я думаю... Про мене говорять»

1. Учасники отримують роздруківки рис характеру, які допомагають і які заважають в оволодінні професією. Кожен самостійно відмічає ті риси, які, на його думку, дуже добре розвинені саме в нього.

2. Учасники отримують роздруківки рис характеру, які допомагають і які заважають в оволодінні професією. Кожен підписує свій листок і передає його по колу іншим учасникам, а ті відмічають, які риси притаманні даній людині. Робота закінчується, коли листки повернуться до своїх хазяїв.

(Ведучий тактовно радить учням ознайомитись з своїми характеристиками і характеристиками, які дали однокласники. Звернути увагу на ті риси, де є розбіжності. Можливо, дехто оцінює себе дуже високо або занадто низько. І в тому і в іншому випадку необхідно попрацювати над собою).

Тепер кожен з вас знає над чим саме необхідно попрацювати, щоб у майбутньому не виникло проблем з професійним навчанням.

5. Вправа «Гра в лотерею «або «Рука долі» (10 хв).

Мета: показати учасникам на­слідки випадкового вибору професії; дати зрозуміти необхідність активних дій щодо вибору професії.

Обладнання: картки, авторучки.

Інструкція учасникам:

Вам потрібно на маленьких ар­кушах паперу записати професію, або вид діяльності, якими ви хотіли б займатися протягом життя. Запи­шіть від 1 до 3. Потім ми перемішуємо всі картки і кожен ви­тягує випадково одну (як лотерей­ний квиток). Потім обговорюємо результати.

Обговорення:

Кожен учасник витягує із скриньки випадково одну картку з назвою професії.

Тренер просить піднятися тих учасників групи, хто витягнув картки з професією, яку ж сам і оби­рав (записав на картці). Як правило, таких учасників небагато (1-2 лю­дини), а можливо, що взагалі таких людей не буде.

Тренер просить групу підраху­вати відсоток тих, кому пощастило, кому доля подарувала щасливий ви­падок.

Рефлексія:

Що ви відчули, коли витяг­нули те, що записували?

Що відчули, коли витягли те, що вам не до вподоби.

Підведення підсумків:

Ведучий: В даному випадку ми можемо зробити лише один висновок: «на долю надійся, але й сам не сиди». Потрібно більш свідомо підходити до вибору професії.

Правильний вибір професії дозволить повністю реалі­зувати потенціал людини, уникнути розчарувань і невпевненості в собі та в своєму майбутньому. Вибір вва­жається правильним коли:

- майбутня робота буде прино­сити радість, а не розчарування;

- людина володіє певними яко­стями, які необхідні для цієї роботи – інтелектуальними, фізичними, психологічними;

- професія користується попи­том на ринку праці.

Ці умови можна уявити у виг­ляді трьох концентрів – «хочу»,. «можу», «потрібно».

1. Бажання, можливості самої людини і запити ринку праці далекі один від одного. В даному випадку людина не стане професіоналом, а його праця на буде користуватися попитом.

2. Бажання. Можливості і запити ринку праці перетинаються, хоча і не співпадають. Можна прогнозу­вати більшу професійну успішність, ніж в першому випадку.

3. Всі фактори співпадають. Можна впевнено говорити про те, що людина буде отримувати задово­лення від своєї роботи, буде робити її краще, ніж інші і завжди буде ко­ристуватися попитом.

Все починається саме з «ХОЧУ». Бажання породжує мрію. Але ос­новним є перетворення мрії в ціль.

6. Вправа «Постановка цілей» (30 хв). (Учні працюють групами. Складають план досягнення цілей для уявної людини. Домашнім завданням буде скласти свій особистий план).

Мета: вчити самостійно визна­чати цілі та складати план їх досяг­нення.

Ведучий: Перш, ніж виконувати вправу слід чітко розмежувати ціль і мрію. Між мрією і ціллю лежить певний інтелектуальний процес, який за­безпечує перетворення мрії в ціль.

Цей процес нараховує сім кроків і кінцева його мета – досягнення цілі.

М­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­____1____2____3____4_____5_____6_______7Ц

Кроки:

1. Визначаємо критерії досяг­нення цілі (як я дізнаюся, що моя ціль досягнута?).

2. Погоджуємося з ціною пи­тання (чим і скільки я готовий за­платити за це?).

3. Визначаємо точну дату досяг­нення цілі (коли я досягну того, чого хочу?).

4. Проводимо аналіз труднощів (зовнішні організаційні труднощі і внутрішні – психологічні).

5. Шукаємо нагороду (який пам’ятник я побудую своїй пере­мозі?).

6. Укладаємо письмовий договір з самим собою.

7. Щоденно читаємо договір вго­лос.

А тепер розберемо кожен крок більш детально. Отже зараз вам по­трібно записати свою мрію, що сто­сується професійної сфери.

Крок 1. Як я дізнаюся, що моя ціль досягнута? (3 хв).

Запишіть, будь ласка, під номе­ром 1 критерії, за якими ви зрозу­мієте, що ціль досягнута. (Тренер може навести приклад).

Крок 2. Чим і скільки я готовий заплатити за це? (3 хв).

Ми розуміємо, що в житті ніщо не дається безкоштовно. А чим, як правило, ми платимо за досягнення наших цілей? Спробуймо їх перера­хувати. Яка «валюта» є самою найдешевшою з названих? По можли­вості слід розраховуватися грошима і економити інші ресурси, оскільки є ДЕЩО, що за гроші купити не­можливо. Тренер просить записати плату за досягнення цілі за номером 2.

Історія для порівняння:

У однієї жінки була мрія – мати у вітальні білий великий килим. Коли вона вийшла заміж – купила килим, але постійно хвилювалася через те, що домашні його бруд­нили. Одного разу, вона в сльозах при­бігла до сусідки і розказала їй про своє горе.

«Уявляєш, – відповіла їй та. – що в твоїй вітальні лежить великий білий килим і він абсолютно чи­стий». Що це значить?

Крок 3. Визначення точної дати досягнення цілі. (3 хв).

Тренер просить учасників не тільки записати точну дату, а й про­слідкувати, як реагувало на це їх тіло. Можна попросити бажаючих розказати про свої тілесні відчуття в той момент, коли вони ручкою ви­водили свої цифри.

Крок 4. Аналіз перешкод на шляху. (3 хв).

Зрозуміло, що на шляху будуть зустрічатися перешкоди, які умовно можна розділити на 2 категорії: зов­нішні і внутрішні. Як правило, вну­трішні перешкоди це алібі», які ми самі використовуємо для того, щоб не працювати над ціллю (внутріш­ній захисний механізм).

Історія для порівняння: Як можна дістатися на верхівку дуба?

- на гелікоптері

- на парашуті, по драбині

- зрізати і сісти

- ризикнути і залізти по гілкам

- не ризикувати – потренува­тися, підстрахуватися і поступово з гілки, на гілку...

- І НАКІНЕЦЬ – сісти на жо­лудь і ПОЧЕКАТИ, поки дуб виро­сте сам.

Крок 5. Підбір нагороди. (3 хв).

Чим ви себе нагородите, коли ваша мета буде досягнута? Це може бути конкретна річ, або ритуальна дія (похід до ресторану, подорож).

Крок 6. Договір з самим собою. (3 хв).

Якщо уважно придивитись до кроків перетворення мрії на ціль, то ми зможемо знайти схожість із тру­довим договором. А саме:

1. Містить пункти про предмет договору (критерії досягнення цілі);

2. В тексті договору завжди є до­мовленість про оплату (Розмір ви­нагороди);

3. Є вказівки щодо строків (дата виконання);

4. В багатьох договорах можна зустріти опис не передбачуваних си­туацій чи форс-мажорних обставин;

5. 3а успішне виконання пере­дбачені премії (бонуси);

6. І, нарешті, договір укладається в письмовому вигляді...

Цей 6 крок досить простий. По­трібно переписати на чистий папір результати попередніх кроків. Можна вважати, що чернетка дого­вору у нас вже є, тому можемо по­ставити підпис.

Крок 7. Щоденне читання дого­вору вголос для себе. (3 хв).

Як ви гадаєте, для чого потріб­ний цей крок?

Відповіді:

- програмуємо себе;

- нагадуємо собі про ціль;

- заряджаємо себе впевненістю.

Цей крок має два шляхи: або лю­дина починає щось робити. Або за­спокоюється і відмовляється (тим­часово чи назавжди) від своєї цілі. Суть 7 кроку – постійно підтриму­вати себе в тонусі і забезпечувати ЩОДЕННЕ просування (хоча й ма­ленькими кроками) до поставленої цілі.

Рефлексія: (5 хв).

Учасники висловлюються з при­воду:

І. Як себе почувають в кінці вправи?

2. Що було найважчим в даній вправі?

3. Що було найлегшим?

8. Вправа «Зняття внутрішніх обмежень» (10 хв).

Мета: усвідомлення своїх вну­трішніх обмежень, опанування ін­струментами покрокового зняття внутрішніх обмежень.

Матеріали: аркуш паперу, авто­ручка.

Інструкція учасникам: На шляху до досягнення наших цілей постійно зустрічаються перепони. Їх можна умовно розді­лити на зовнішні і внутрішні. Вва­жають, що з внутрішніми перепонами справитися набагато важче, ніж з зовнішніми. Коли ми говоримо про свої внутрішні обме­ження, як правило, ми починаємо зі слів «Я не можу... ». Зараз ми спро­буємо по крокам здолати деякі ваші внутрішні обмеження. Запишіть на аркуші 5 раз одну і ту ж фразу «Я не можу... », залишивши трохи місяця, щоб її завершити.

2. Допишіть фразу, що ви НЕ мо­жете зробити (робити).

3. Тепер у всіх реченнях закресліть слово «можу», а замість нього зверху запишіть «хочу». Що у вас вийшло? Прочитайте всі фрази з но­вими словами.

4. Наступний крок. Скрізь закресліть частку «не». Прочитайте, що у вас вийшло. Дуже важливе пи­тання, яке ви зараз маєте поставити собі: «Я дійсно цього хочу?» прочитайте ще раз фрази і зробіть наго­лос на слові «Хочу».

5.1 Завершальний крок. Допишіть після слова «хочу» словоспо­лучення «І ЛЕГКО МОЖУ». Разом у вас вийде «Я хочу і легко можу...», а далі за вашим текстом. Тепер за­читайте свої нові фрази вголос.

Кожного разу, коли вам здається, що ви щось не можете, не хочете виконайте цю вправу і у вас обов’язково все одержиться. Програмуйте себе на успіх, але пам’ятайте, що і поразка може бути першим стимулюючим кроком до самовдосконалення і успіху.

Вправа «Головне і другорядне» (На столі стоїть прозора склянка, галька, чашка з піском, каміння середнього розміру.

Зараз ви всі уважно спостерігайте за тим, що буде відбуватись біля столу. Зараз я спробую заповнити склянку камінням, галькою і піском.

– Заповнимо склянку спочатку каміння так, щоб вона була повною.

(Подивіться уважно в склянку помістилось лише 4 каменя і вона вже повна. Але чи можна склянку вважати абсолютно повною чи можливо в неї можна помістити ще щось?)

– Докладемо у склянку гальку так, щоб вона була нарешті повною.

(Скільки гальки помістилось у склянку? Чи можемо ми впевнено сказати, що вона повна?)

- Досиплемо пісок у склянку.

- Тепер склянка дійсно повна.

Ви запам’ятали скільки каміння і гальки помістилось у склянці?

А тепер зробимо те саме, але в іншій послідовності.

Спочатку висиплемо увесь пісок, потім гальку і каміння. (Учні роблять висновок, що каміння в склянку не поміщається)

Як ви думаєте, для чого я показала вам цей невеличкий дослід? (Відповіді учнів).

Тест на профорієнтацію для школярів

Чим ближче кінець навчального року, тим частіше старшокласники задаються питанням – куди вступати. За статистикою більше 80% випускників Вузів не працюють за спеціальністю. «У чому ж причина?» – запитують педагоги і батьки. А причина в нестачі профорієнтації. Про те, як

допомогти школярам зробити правильний вибір, читайте в матеріалах цієї статті.

Зміст

1. Навіщо потрібна профорієнтація
2. Як допомогти дитині з вибором майбутньої професії
3. Як визначити здібності своєї дитини
4. Як вибрати професію: тести для школярів
5. Замість висновку

Навіщо потрібна профорієнтація

У віці 14-15 років більшість підлітків вперше серйозно замислюються про майбутню професію. З усіх школярів лише близько 15% хлопців мають чітке уявлення про те, чим вони хочуть займатися, стільки ж зовсім не мають найменшого уявлення про свою майбутню професію, а решта 70% розуміють, що вибір робити треба, але не знають, який саме.

Профорієнтація як напрям діяльності живе в окремому світі. Про неї згадують не тільки тоді, коли потрібно агітувати молодь в ту чи іншу сферу діяльності, коли виникає певний дефіцит робочий кадрів. Вона повинна бути орієнтована на чесність. Дитині не можна нав’язати якусь професію обманувши його очікування від свого вибору.

В радянській школі профорієнтація була поставлена масштабно: школярів водили на екскурсії, з виробництва приходили робітники школи, але тоді країна мала потребу в робочих кадрах. Було потрібно багато робочих по різних напрямках, тому на селекторах часто директорів лаяли за те, що школярі йдуть до 9 класу, а не в ПТУ.

Система профорієнтації і зараз впроваджується в школах і вже близько 70% всіх шкіл міста Москви працюють в заданому напрямку. І справа не тільки в тому, щоб підготувати потрібні кадри, і втілити в реальність бажання підлітків, а запобігти зростанню безробіття.

Більше 80% випускників Вузів відмовляються працювати за отриманими спеціальностями, а це цілих 5 років неправильно інвестованого часу і ще певної кількості грошових коштів.

Система профорієнтації в школі проводиться серед учнів 7-11 класів та має важливе практичне значення. Вона дозволяє:

• визначити професійні здібності школярів;
• допомогти школярам виявити свою власну сферу інтересів;
• заздалегідь визначитися зі своєю майбутньою професією;
• визначити профіль навчання у випускних класах середньої школи;
• обрати той навчальний заклад, де готують фахівців з обраної професії школярем.

Вибираючи, в який ВУЗ вступати, школяр повинен виходити з майбутньою професією, а не з тих міркувань, що «мої друзі надходять в МДІМВ, значить, і я за компанію піду вступати до МДІМВ».

Як допомогти дитині з вибором майбутньої професії

Батьки часто думають про те, як допомогти дитині з вибором майбутньої професії. Дуже важливо надати дитині можливість спробувати себе в тій чи іншій сфері діяльності. Але жоден свідомий керівник не допустить школяра (хоч і старших класів) на виробництво. Для того, щоб спробувати свої сили в різних сферах діяльності, рекомендується відвідування різних спеціалізованих гуртків та секцій.

Гуртки дозволяють в досить вільній манері вибрати те, що краще виходить у дитини, визначити коло його пріоритетів. Все це необхідно для того, щоб допомогти дитині безпомилково обрати свою майбутню професію, яка не лише приноситиме дохід, але і радувати, на яку вранці ваша дитина буде збиратися з задоволенням.

Зараз ринок праці представлений величезним безліччю професій, і людина повинен бути обізнаний у цій різноманітті. Запитайте свого старшокласника, скільки професій він знає. Бажано, щоб він не тільки міг назвати професії (чим більше йому відомо, тим краще), але і міг в двох-трьох реченнях сказати, чим займається людина певної професії. Якщо ваш старшокласник назве 7-10 професій, то значить, у нього немає обізнаності, і йому складно зрозуміти, з чого він вибирає.

Дізнатися про розмаїття світу професій можна з профорієнтаційних тренінгів і методик, при відвідуванні освітніх установ на днях відкритих дверей, екскурсійні відвідування підприємств і спеціалістів, які на місцях вже здійснюють професійну діяльність.

Якщо у дитини є така можливість, і він включений у ці види діяльності, то, найімовірніше вже до 10-го класу він буде мати уявлення про спектр професій, які дні нього цікаві.

Не можна не згадати і про роль батьків у виборі професії своїй дитині. Нерідко можна почути фразу мами чи тата, що «я вирішила/вирішив, що моя дитина буде надходити в такий-то ВУЗ і буде (наприклад) хіміком».

У цьому випадку все залежить від рівня автономності абітурієнта і від того, наскільки він готовий підкоритися чужого вибору. Цілком ймовірно, що майбутнє своєї дитини такі батьки вибудовують за подобою ситуації «у мене не вийшло, значить, повинно вийти в тебе».

Можливо, такий сценарій має місце бути, якщо тип майбутньої професії дитини і батьків співпадають. Якщо ж будуть домінувати психологічні розбіжності в питанні вибору майбутньої професії, то дитина або зовсім не зможе вчитися в такому Вузі, або, отримавши відповідну освіту, він не зможе себе реалізувати, стати успішним і щасливим.

Правильний вибір майбутньої професії, дає можливість:

• виявити мотивації для подальшого розвитку в професійній сфері і подальшого кар’єрного розвитку;
• успішно саморозвиватися в обраному напрямку;
• успішно вирішувати питання, що стосуються зміни профілю діяльності або отримання додаткової освіти.

Як визначити здібності своєї дитини

Визначити нахили, здібності й особистісні особливості дитини, можна по спеціально розроблених тестів. Однак, існує думка, що тести на профорієнтацію – це якийсь усереднений шаблон, за яким фахівці-профконсультанти намагаються оцінювати абсолютно різних людей, в тому числі й підлітків.

Дійсно, проблема не достатньої точності тестів на профорієнтацію існує. Разом з тим, в даний час існують хороші якісні методики, які може проінтерпретувати тільки професійний психолог.

Ці методики постійно оновлюються, а, отже, оновлюються і їх бази, з внесенням нових професій та характеристик. Пройти таку методику? на профорієнтацію краще не самостійно через інтернет, а саме при тестуванні у фахівця. Після обробки результатів тестування психолог призначає другу зустріч абітурієнту, на яку йому бажано прийти разом з батьками.

Такі тести не оцінюють конкретного школяра, а допомагають виявити у нього певні набори або поєднання особистісних рис, і в яких професіях такі сполучення будуть давати добрі результати.

Приклад з життя. Людина творчого складу одержує економічну освіту (найімовірніше, що навчання давалося йому насилу) і влаштовується на роботу логістом. Між тим, робота йому теж дається важко, йому складно копітко вести документацію, математичні розрахунки.

Головна проблема трудової діяльності цієї людини полягає в тому, що він, попрацювавши на одному місці, відчуває, що він не успішний, або звільняється і шукає іншу роботу. Це показник того, що людина знаходиться не на своєму місці.

Як вибрати професію: тести для школярів

Тести на профорієнтацію для школярів допоможуть визначити майбутню професію, таланти і здібності, характер і вдалі напрямку в житті і бізнесі. Правильний вибір професії є однією з складових людського щастя.

Якщо старшокласник зуміє правильно обрати професію, то в майбутньому він стане справжнім професіоналом, зможе займати високі посади, отримувати високу заробітну плату і задоволення від роботи.

В допомогу всім абітурієнтам, а також школярам середнього і старшого кольору пропонується ряд тестів на профорієнтацію. Тут ми розповімо про таких тестах, проаналізуємо їх, виділимо їх переваги і недоліки. Школярі зможуть скористатися такими тестами в домашніх умовах і визначити спектр своїх інтересів, професійних нахилів, тип майбутньої професії, соціально-психологічних установок особистості, профорієнтацію.

Тест на профорієнтацію Джона Холланда

Цей тест широко використовується у всьому світі для визначення професійної орієнтації у школярів і абітурієнтів. У тесті міститься 240 питань, на які відводиться певний час.

Відповідаючи на питання тесту, слід давати відповіді, не замислюючись, але уважно вчитуючись у питання. Чим щире і відвертіше будуть відповіді, тим точніше будуть результати тестування.

За результатами тестування можна визначити:

• тип особистості тестованого;
• список рекомендованих професій для тестованого.

Згідно теорії Холланда, всі люди належать до одного їх шести типів особистості, а кожному типу відповідають певні професії. Знаючи свій тип, слід вибрати вподобану професію зі списку допустимих. В цьому випадку людина буде задоволений своєю професією і досягне певних результатів у житті.

Методика О. Ф. Потьомкіної

Дана методика дозволяє визначити соціально-психологічні установки особистості. Вона необхідна учням середніх і старших класів, які прагнуть визначити свій соціальний психотип, виявити свої схильності.

Методика також дозволяє визначити, чи має людина лідерські якості або може працювати у команді під керівництвом більш сильного лідера, чи має він якісь творчим потенціалом або більш схильний до вирішення технічних питань.

Методика Потьомкіної на профорієнтацію є своєрідним опитувальника, що дозволяє виявити:

• мотивацію до того чи іншого виду діяльності;
• ступінь цієї мотивації;
• схильності та здібності оптанта

Методика Е. А. Климова

Визначення типу майбутньої професії за методикою Клімова є одним з видів тестів на профорієнтацію школярів, починаючи з 7 класу. Згідно з цією методикою всі професії поділяються на 5 основних типів: природа, техніка, знакова система, мистецтво і людина.

Пройшовши тестування в 30 питань, можна визначити інтереси конкретної особи і встановити сферу майбутньої професії.

Модифікована методика А. Е. Голомштока «Профіль»

Модифікована методика «Профіль» дозволяє визначити у досліджуваного спектр особистісних інтересів, які можна використовувати у професійній сфері діяльності. Тест складається з 96 питань, але пройти все потрібно за 15-20 хвилин.

Не слід занадто довго думати над відповідями, відповідайте те, що перше приходить в голову. Так результати будуть більш точними. За результатами опитувальника буде видно, до якої сфери діяльності у дитини найбільший інтерес: фізика, математика, хімія, біологія, література і так далі.

Опитувальник професійних схильностей Л. Йовайши

Даний тест дозволяє визначити професійні схильності тестованого. За результатами можна буде виявити, до якого виду діяльності більше здатний дитина, будь-то дослідницька діяльність, робота з людьми, мистецтво або точні науки.

Тест складається з питань, на кожен з яких є готові варіанти відповідей. Потрібно вибрати той, з яким досліджуваний згоден більшою мірою.

Для отримання об’єктивних результатів за тестами на профорієнтацію рекомендується пройти всі тести по черзі, а потім порівняти отримані результати.

Замість висновку

Підводячи підсумок, слід сказати, що не можна пускати питання вибору майбутньої професії насамотек, йти вчитися «за компанію», «на зло» або тому, що «так хотіли батьки». Отримана професія – це вся майбутня життя.

Прикро буде, якщо здобувши вищу освіту і прийшовши працювати на виробництво (або бюджетну організацію), випускник усвідомлює, що витратив останні 5 років марно, і що у нього немає ніякого бажання займатися цим видом діяльності. Шукайте себе, щоб надалі насолоджуватися плодами своєї діяльності.

Висновок психолога: наше життя схоже ось на цю склянку: каміння – це справи великі, великі бажання і великі цілі; галька – не такі важливі, але необхідні справи й бажання; а піщинки – це дрібниці життя. Якщо ми турбує­мося лише про дрібниці, гадаючи, що більше зачекає, то наше життя заповнюється дрібницями, як склянка піском. І в нашому житті не за­лишається місця для дійсно важливих речей. А насправді їх не так багато, як насправді небагато ве­ликих камінців. Завжди турбуйся про головне. Не перетворюй своє життя на пісок!

Після завершення розповіді психолог пропонує кожному учаснику взяти на згадку про сьогоднішнє заняття декоративний камінець. Нехай ці камінці нагадують вам про велику ціль – вибір професії.

Використана література.

1. Пряжников Н. Проектируем жизнь: карточная групповая игра.- М: Чистые пруды, 2005.-32с.

2. Разапкина Г.В Секреты выбора профессии. – М: Генезис, 2003.- 80 с.

3. Тющев Ю.В. Выбор професии: тренінг для подростков. – СПб.: Питер, 2007.-160с

Виховні заходи

з профорієнтації учнів 9–11 класів

Геніальність зовсім не такий рідкісний дар... Вона, навпаки, не виняток і становить дар кожного. (П. К. Енгельмейер)

1-й учень. Здібності — властивості особистості, що дають їй можливість навчатися, здобувати знання, уміння, навички для певного складу діяльності! Наприклад, навчання малювання, музики, мов та ін. Причому здібності проявляються не в самих знаннях, а у швидкості їх набуття. З точки зору сучасної психології найвищим ступенем здібностей є геніальність, потім ідуть талант і обдарованість.

Раніше вважалося, що творчість, винахідливість притаманні небагатьом, обраним, тобто людям, у яких з дитинства проявилися явні таланти в будь-якій сфері (музичні, художні, літературні, технічні здібності).

Є думка, що складні психологічні структури, які забезпечують творчі здібності, передаються у спадок. Існує багато прикладів, що підтверджують це. Так, наприклад, прабабусі О. С. Пушкіна і Л. М. Толстого були рідними сестрами. У п’ятьох поколіннях родини Баха нараховувалося 16 композиторів. Ми знаємо видатних письменників і композиторів: Дюма батько і син, Штраус — батько і син. А сучасні артисти? Андрій Миронов, Олександр Ширвінт, Дмитро Маліков.

Але дослідження вчених показали, що видатні і геніальні люди можуть народитися в будь-якій звичайній сім’ї.

Прикладом талановитих знаменитостей, що народилися у селянських сім’ях є М. В. Ломоносов, І. П. Кулібін та багато інших.

Якщо визначити психологічним терміном, що ж є рухомою пружиною технічного прогресу, то нею є винахідливість. (А. В. Луначарський)

2-й учень. З давніх часів людство прагнуло винаходів. Через них ми дійшли до сучасних благ цивілізації. Життєво необхідні потреби людей — добування їжі, збереження вогню, створення житла, висували задачі виготовлення і постійного удосконалення знарядь праці і засобів для полювання.

З давніх часів було зроблено мільйони відкриттів. І що дивно: при ускладненні задач винахідника методи їх розв’язання майже не змінювалися. Винахідники йшли до мети знайомим шляхом «випробувань і помилок».

Сьогодні з висот досягнення цивілізації не можна не дивуватися винахідливості наших пращурів.

Не кожному допомагає випадок, доля обдаровує тільки підготовлені уми. (Л. Пастер)

3-й учень. Шляхом «спроб і помилок» наполегливо працювали вчені над проблемами, які охоплювали все їхнє єство. Сучасники Т. Едісона жартували: якщо перед винахідником поставити завдання знайти голку у сіні, то він, не втрачаючи і секунди, почне пошуки, перекладаючи соломинку за соломинкою. У цьому жарті є доля істини. Так, наприклад

•  свій лужний акумулятор Едісон отримав, провівши 50 000 дослідів;

•  Ф. Лебон випадково кинув пригоршню дерев’яної тирси у скляний посуд, що стояв на вікні, і винайшов лампу газового освітлення;

•  хімік Е. Бенедиктус випадково впустив скляну колбу, забруднену розчином колодія, і побачив, що вона не розбилася. Це стало початком до винаходу скла, що не б’ється;

•  А. Флемінг, господар хімічної лабораторії, не вирізнявся охайністю і у лабораторній чашці, що запліснявіла і яку потрібно було давно викинути у сміття, був випадково побачений жовтий порошок. Так було відкрито пеніцилін;

•  французький фізик А. Беккерель випадково засвітив фотопластинки, які були загорнуті у чорний папір. У результаті він з’ясував, що солі урану випромінюють якісь невидимі промені. Так було відкрито явище радіоактивності;

•  російський хімік К. Фальберт після роботи у лабораторії припустився неохайності: щоб утамувати голод, сів за стіл з невимитими руками. Під час обіду у нього всі страви мали солодкий присмак. Зацікавившись цим, видатний хімік відкрив речовину в 500 разів солодшу від цукру — сахарин.

Коли Ньютона питали, як він зробив свої відкриття, він відповідав: «Я постійно думаю про них. Я постійно тримаю в голові річ свого дослідження і терпляче чекаю, поки перший відблиск поступово не перетвориться на повне і блискуче світло». Над розробкою свого відкриття Ньютон працював 20 років і навіть захворів від перевтоми. Тоді де ж тут його величність випадок?

Правда, наполегливість, цілеспрямованість, самовідданість — така мета і причина відкриття!

4-й учень. Те, що природа наділила людину незвичайними здібностями, доводиться фактичними матеріалами. Так, наприклад, індійська жінка Шакунтала Деві виграла змагання з комп’ютером з дуже складних розрахунків, вона випереджала дії комп’ютера на десятки секунд.

Олександр Македонський, Наполеон, інші видатні полководці пам’ятали своїх солдатів в обличчя, а деяких і на ім’я. Тут немає нічого неможливого. Такі вимоги професії.

Можна стверджувати, що й більшість людей постійно проявляють винахідливість у повсякденному житті і у сфері людських взаємовідносин.

Учитель. Здібності необхідно реалізувати. Як говорили древні, якщо ангела не випустити на волю, то він перетвориться на диявола. У людей, які не змогли реалізувати свої потенційні можливості у продуктивній діяльності, часто внутрішнє незадоволення виливається у неврози, психосоматичні захворювання, конфліктність…

Сподіваюсь, що інформація, яку ви почули сьогодні, примусить вас задуматися, допоможе зробити правильні висновки. Будьте наполегливими, спостережливими і зацікавленими.

ФОРМУЛА ПРОФЕСІЇ

Учитель. Негативні наслідки неправильно обраної професії зачіпають як саму людину, так і все суспільство. За розрахунками американських учених, правильний вибір професії у 2–2,5 раза зменшує плин кадрів, на 10–15 % збільшує продуктивність праці і у 1,5–2 рази зменшує витрати на навчання кадрів.

1-й учень. Обрати професію — це не стільки обрати собі роботу, скільки бути прийнятим у певну групу, прийняти її етичні норми, правила, принципи, цінності, спосіб життя. Скільки ж усього існує професій? Їх нараховується більше шести тисяч, і кожна ставить певні вимоги до людини. Одні вимагають сили і кмітливості, інші розуму і охайності або уміння спілкуватися і стриманості.

2-й учень. Для оцінювання професійного типу застосовують методику Джона Голланда, який виділив 6 типів соціальної направленості особистості.

1.  Реалістичніш тип — несоціальний, орієнтований на теперішній час, емоційно стабільний, займається конкретннми об’єктами (речами, інструментами, машинами), віддає перевагу заняттям, що потребують моторної кмітливості, конкретності. Розвинуті математичні, невербальні здібності.

2.  Інтелектуальний тип — несоціальний тип, має аналітичні здібності, раціональний. незалежний, оригінальний. Переважають теоретичні цінності, любить розв’язувати задачі, що вимагають абстрактного мислення, інтелектуал. Гармонійно розвинуті вербальні і невербальні здібності. Рекомендуються професії наукового характеру: агроном, математик, фізик і т. д.

3.  Соціальний тип — має соціальні уміння, потребує контактів. Його риси характеру: бажання повчати і виховувати, психологічний настрій на людину, гуманність. Представник даного типу старається триматися осторонь від інтелектуальних проблем; активний, але часто залежить від думки групи людей. Проблеми розв’язує спираючись на емоції, почуття, уміння спілкуватися. Має вербальні здібності. Рекомендуються професії: лікар, учитель, психолог.

4.  Конвенціальний тип — віддає перевагу чітко структурованій діяльності. Характер стереотипний, конкретний, практичний. Не проявляє критичності, оригінальності, консервативний у поглядах, залежний, не любить змін у діяльності. Не дуже розвинені організаторські, переважають математичні здібності. Рекомендуються професії, пов’язані з канцелярією і розрахунками.

5.  Підприємницький тип — метою є діяльність, яка дозволяє проявляти енергію, ентузіазм, інтелектуальність, любить пригоди. Представник даного типу домінантний, любить визнання, керувати, йому не подобається практична робота, а також заняття, які потребують інтелектуальних зусиль, посидючості. Добре розв’язує завдання, пов’язані з керівництвом, статусом і владою, має вербальні здібності.

6.  Артистичний тип — спирається на емоції, уяву, інтуїцію. Має складний погляд на життя. У розв’язуванні проблем оригінальний, не залежить від чужих думок. Високо розвинуті моторні і вербальні здібності. Для представників даного типу характерним є високий життєвий ідеал з затвердженням свого «Я». Він не дотримується умовностей суспільства. Рекомендуються творчі заняття: музика, малювання, літературна творчість і т. д.

3-й учень. Тож перш ніж зробити вибір, непогано було б з’ясувати, чому б ви хотіли обрати ту чи іншу професію, які вимоги до неї ставите.

Дайте чесні відповіді самому собі на такі питання:

•  Чи хотіли б ви, щоб ваша професія була престижною, визнаною у суспільстві?

•  Чи хочеться вам отримати будь-яку професію, аби вона добре оплачувалася?

•  Вам хотілося б, щоб ваша професія була цікавою?

•  Ви обираєте професію, яку здобути найлегше?

•  Ви шукаєте професію, яка характеризується добрими умовами праці?

•  Ви збираєтесь пов’язати свою долю з професією за порадою або прикладом інших людей?

4-й учень. Питань багато.

•  А чи задумувалися ви над можливістю працевлаштування після здобуття професії?

•  Чи не ризикуєте ви, закінчивши навчальний заклад і отримавши диплом, залишитися без роботи, так і не пропрацювавши жодного дня за цією спеціальністю?

•  Чи відповідає обрана професія вашим можливостям?

Професійна відповідність — це вимоги до стану здоров’я людини, вимоги до професійнох здібностей. Здоров’я, кваліфікація і здібності людини є її професійно важливими якостями. Якщо рівень їх розвитку перевищує той, який необхідний для оволодіння професією, людину можна вважати професійно відповідною. Для психологів найбільшу зацікавленість представляють здібності. Коли вони є, а також є здоров’я, то кваліфікацію завжди можна отримати, як і досвід, знання і навички.

1-й учень. Отже, для того щоб правильно обрати собі професію, вам необхідно зорієтуватися у трьох речах;

•  Визначити, які ваші професійні інтереси і здібності, тобто бажання, мотивація, потреби у визначеному виді діяльності, бажання не тільки отримати результат, а й брати участь, у самому процесі. Від здібностей залежить зацікавленість у роботи. Здібності умовно означають вираз «Я хочу».

•  Оцінити здібності, тобто такі індивідуальні якості людини, від яких залежить можливість успішного здійснення діяльності (наприклад темперамент). Такі здібності умовно виражають словами «Я можу».

•  Дізнатися, які професії користуються попитом у роботодавців, з якими професіями можна знайти собі роботу. Іншими словами, з’ясувати, що на сьогодні «Потрібно».

У випадку, якщо ви зможете сумістити «Хочу», «Можу» і «Потрібно»,  ваш професійний вибір буде вдалим. Отже, ваша задача полягає в тому, щоб знайти професію, яка є цікавою і привабливою для вас, відповідає вашим здібностям, має попит на ринку праці.

Учитель. Існує багато класифікацій професійної діяльності людини. Однією з них є визначення «формули професії», яка включає виділення типу, класу, відділу і групи професій. Відокемивши для себе пі групи, ви зможете скласти свою «формулу» і проаналізувати професії, що їй відповідають.

Учитель роздає учням аркуші з роздруком класифікацій професій.

Типи професій

1.  «Людина — жива природа» (П)

     Представники цього типу мають справу з рослинами і тваринними організмами, мікроорганізмами і умовами їх існування (агроном, зоотехнік, ветеринар, мікробіолог).

2.  «Людина — техніка і нежива природа» (Т)

     Працівники мають справу з неживими технічними об’єктами праці (слюсар, інженер-механік, електрослюсар, технік-технолог закладів харчування).

3. «Людина — людина» (Л)

     Предметом зацікавленості є соціальні системи, групи населення, люди різного віку, які працюють у сфері обслуговування, освіти (продавець, лікар, учитель).

4.  «Людина — знакова система» (З)

     Представники професій цієї системи займаються природними і штучними мовами, умовними знаками, символами, цифрами, формулами (програміст, математик, кресляр-картограф, редактор видавництва, мовознавець).

5.  «Людина — художній образ» (X)

     Основними об’єктами діяльності є факти художнього вираження дійсності (художник-декоратор, налагоджувач музичних інструментів, концертний виконавець, артист балету, актор театру).

Потрібно пам’ятати, що професія може охарактеризовуватися одночасно ознаками різних типів. Наприклад, диригент хору — це і музикант, і організатор групи людей.

Класи професій

1.  Гностичні професії (Г) (з давньогрецької — «знання»)

Приклади за типом:

•   «Людина — природа» — дегустатор чаю, контролер-приймальник фруктів.

•   «Людина — техніка» — контролер готової продукції у машинобудуванні.

•   «Людина — людина» — психолог, соціолог.

•   «Людина —знак» — коректор, бухгалтер, картограф.

•   «Людина — художній образ» — театрознавець, культурознавець.

2.  Перетворюючі професії (П)

Приклади за типом:

•   «Людина — природа» — зоотехнік, працівник тваринництва, агроном.

•   «Людина — техніка» — слюсар-ремомтник, токар.

•   «Людина — людина» — учитель, тренер, практик-психолог, екскурсовод.

•   «Людина — знак» — друкарка, стенографістка, кресляр-картограф, бухгалтер.

•   «Людина — художній образ» — художник-оформлювач, флорист-дизайнер.

3.  Відшукуючі професії (В)

Приклади за типом:

•   «Людина — природа» — еколог, біолог-дослідник.

•   «Людина — техніка» — розкладач лекал, інженер-конструктор.

•   «Людина — людина» — вихователь, організатор виробництва, торговлі, агент з постачання.

•   «Людина — знак» — програміст, математик.

•   «Людина — художній образ» — дизайнер, композитор, художник.

Відділи професій

1.  Професії ручної праці (Р)

Наприклад:

•    у класі гностичних професій лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу, фельдшер-лаборант;

•   у класі перетворюючих професій — ветеринар-фельдшер, слюсар, картограф;

•   у класі відшукуючих професій — в даному випадку ручні засоби праці можуть бути тільки допоміжними (олівець і папір у руках конструктора).

2.  Професії машинно-ручної праці (М)

     Типовими професіями у цьому підрозділі будуть машиніст екскаватора, токар, водій автомобіля, тобто люди, які користуються машинами з ручним керуванням.

3.  Професії, пов’язані з застосуванням автоматизованих і автоматичних систем (А)

     Оператор верстатів з програмним забезпеченням, оператор магнітного запису.

4.  Професії, пов’язані з перевагою функуціональних засобів праці

     У даному випадку людина використовує не деякі визначені засоби праці, а виконує функції.

Групи професій

1. Робота в умовах мікроклімату, наближених до побутових, кімнатних (Б).

     Лаборанти, бухгалтери, програмісти.

2.  Робота пов’язана з перебуванням на відкритому повітрі у будь-яку пору року (В).

     Агроном, інспектор ДАІ.

3.  Робота у незвичайних умовах (Н).

     На висоті, під землею — водолаз, пожежник, шахтар.

     Робота в умовах підвищеної моральної відповідальності за життя, здоров’я людей, матеріальні цінності (М).

     Вихователь у дитячому садку, учитель, слідчий.

Формула професії

Для того щоб визначити формулу своєї професії, слід обрати варіанти з кожної класифікації: тип, клас, відділ, групу, а потім підібрати таку професію, яка буде відповідати всім обраним ознакам.

Наприклад, ви б хотіли працювати з символічними об’єктами, пов’язати роботу з перетворенням знаків, символів і використанням автоматичної техніки; умови праці ви хотіли б бачити наближеними до побутових. Тоді формула професії є ЗПАБ. Найбільше до неї підходять такі професії, як оператор обчислювальної техніки, телеграфіст і т. д.

Спробуйте, подумайте — і ви самостійно зможете знайти професію, яка вам до душі.

ПЕРЕВІРКА ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДНОСТІ

Якщо корабель не знає, до якого причалу він тримає курс, то ніякий вітер не буде йому супутнім. (Сенека)

Учитель. Серед десятків, сотень, тисяч рішень, які приймає людина, жодне не зрівняється за своїм значенням і впливом на долю з рішенням про вибір професії.

Стихійність цього вибору дуже часто призводить до незадоволення людини власним існуванням, робота стає обтяжливою, це призводить інколи до професійного захворювання, депресії, стресового стану або до нервових захворювань.

Тож спробуємо серйозно обговорити проблему вибору майбутньої професії. Для початку знайдіть свою відповідність відповідно до професійної шкали, яка розроблена академіком C. А. Клімовим, а подані нижче питання — модифікований варіант Д. М. Кабардової.

Тест за шкалою Є. А. Клімова на перевірку професійної відповідності

Правила роботи з тестом. Уважно прочитай питання. Ви повинні дати чотири відповіді, які потім оцінити за бальною шкалою: 0, 1, 2. І оцінити себе у відповідності з питанням.

Стовпчик 1. «Уміння» (У)

Наскільки ви добре умієте це робити?

а) Роблю, як правило, добре  — 2 бали;

б) роблю посередньо — 1 бал;

в) роблю погано (зовсім не вмію) — 0 балів.

Стовпчик 2. «Відношення» (В)

Чи подобається вам це робити?

а) Подобається, приємно, легко — 2 бали;

б) нейтрально (все одно) — 1 бал;

в) не подобається (неприємно, нецікаво, важко) — 0 балів.

Стовпчик 3. «Бажання» (Б)

Чи хотіли б ви, щоб описана в питаннях дія була включена у вашу майбутню роботу?

а)  Так — 2 бали;

б)  все одно —1 бал;

в)  ні — 0 балів.

Стовпчик 4. «Досконалість» (Д)

Хотіли б ви удосконалиться в цих діях?

а)  Так — 2 бали;

б)  все одно —1 бал;

в)  ні — 0 балів.

Свої бали занесіть у таблицю:

1.  Робити виписки, вирізки з різних текстів і групувати їх за певними ознаками.

2.  Виконувати лабораторні роботи з фізики (складати і збирати схеми, розбиратися у принципі дії прибору; ремонтувати поломки).

3.  Тривалий час (більше одного року) самостійно, терпляче виконувати всі роботи, які сприяють росту і розвитку рослин (поливати, удобрювати, пересаджувати).

4.  Складати вірші, оповідання, писати твори, які багатьом видаються цікавими, на які потрібно звернути увагу.

5.  Стримувати себе, не «виливати» на оточуючих своє роздратуванні, гнів, образи, поганий настрій.

6.  Виділяти з текстів їх головні думки і складати на їхній основі короткий конспект, план, новий текст.

7.  Розібратися у фізичних процесах і закономірностях, розв’язувати задачі з фізики.

8.  Вести регулярне спостереження за рослинами і записувати дані у спеціальний щоденник.

9.  Майструвати красиві вироби власними руками: з дерева, металу, засушених рослин.

10. Терпляче пояснювати будь-кому, що він хоче дізнатися, навіть якщо потрібно повторювати декілька разів.

11. У письмових роботах з української мови, літератури легко знаходити помилки.

12. Вивчати хімічні процеси, розв’язувати задачі з хімії.

13. Розбиратися в особливостях розвитку і зовнішніх відмінних ознаках різних видів рослин.

14. Створювати роботи з графіки, живопису, скульптури.

15. Багато і часто спілкуватися з різними людьми, не втомлюючись від цього.

16. На уроках іноземної мови відповідати на питання і ставити їх, переказувати тексти і складати розповіді з даної теми.

17. Налагоджувати будь-які механізми (велосипед, мотоцикл), ремонтувати електроприлади (праску).

18. Свій вільний час переважно витрачати на догляд і спостереження за якоюсь твариною.

19. Складати музику, пісні, що мають успіх у ровесників і дорослих.

20. Уважно, не перебиваючи, вислуховувати людей.

21. Під час виконання завдань з іноземної мови без особливих зусиль працювати з текстом.

22. Налагоджувати і ремонтувати електронну апаратуру (приймач, магнітофон, телевізор, апаратуру для дискотек).

23. Регулярно, без нагадувань дорослих, виконувати необхідні для догляду за тваринами роботи: годувати, вичищати клітку, лікувати, навчати.

24. Публічно для багатьох глядачів розігрувати ролі, імітувати, зображати когось, декламувати вірші, прозу.

25. Заохочувати ділом, грою, розповіддю дітей молодшого віку.

26. Виконувати завдання з математики, хімії, в яких потрібно скласти логічний ланцюжок дій, використовуючи при цьому різні формули, закони, теореми.

27. Ремонтувати замки, крани, меблі, іграшки.

28. Розбиратися у породах і видах коней, птахів, риб, комах, знати їхні характерні ознаки, поведінку.

29. Завжди чітко бачити, що зроблено письменником, драматургом, художником, актором талановито, а що ні, і уміти це усно або письмово обгрунтувати.

30. Оганізувати людей на будь-які справи, заходи.

31. Виконувати завдання з математики, які потребують знання формул, законів і уміння їх правильно застосовувати при розв’язуванні.

32. Виконувати дії, які потребують координації рухів, вправності рук: працювати на верстаті, на електричній швейній машинці, проводити монтаж і збирання виробів з дрібних деталей.

33. Відразу помічати найменші зміни у поведінці і зовнішньому вигляді тварин або рослин.

34. Грати на музичних інструментах, публічно виконувати пісні, танцювальні номери.

35. Виконувати роботу, яка потребує обов’язкових контактів з великою кількістю різних людей,

36. Виконувати кількісні підрахунки даних за формулами і без них, виводити на їхній основі різні закономірності, наслідки, узагальнення.

37. З типових деталей, що можуть бути використані для певних моделей виробів, конструювати нові, які ви придумали самостійно.

38. Займатися поглибленим вивченням біології, анатомії, ботаніки, зоології — читати науково-популярну літературу, слухати лекції, наукові доповіді.

39. Створювати ескізи і виготовляти нові, цікаві моделі одягу, зачісок, прикрас, інтер’єрів приміщень, конструкторські новинки.

40. Впливати на людей, переконувати їх, попереджувати конфлікти, згладжувати суперечки, розв’язувати суперечливі питання.

41. Працювати з умовно-знаковою інформацією — складати і малювати карти, схеми, креслення.

42. Виконувати завдання, в яких потрібно подумки уявити розміщення фігур, предметів у просторі (креслення, стереометрія, геометрія).

43. Потягом тривалого часу займатися дослідницькими роботами в біологічних гуртках, на біостанціях, в зоогуртках.

44. Швидше і частіше за інших помічати у звичайному незвичайне, дивне, прекрасне.

45. Співчувати людям (навіть не дуже близьким), розуміти їхні проблеми, надавати можливу допомогу.

46. Охайно і безпомилково виконувати «паперову» роботу: писати, виписувати, перевіряти, підраховувати, обчислювати.

47. Обирати найраціональніший підхід (простий, найкоротший) спосіб розв’язування задач: технічних, логічних, математичних.

48. Під час догляду за рослинами чи тваринами із задоволенням займатися фізичною працею, з легкістю зносити несприятливі погодні умови, специфічний запах тварин.

49. Наполегливо, терпляче добиватися досконалості у створеному в будь-якій області творчості.

50. Повідомляти про будь-що, викладати свої думки вголос.

Опрацювання результатів

Кожна відповідь має чотири позиції:

•  Якщо перша позиція «У» оцінена в 0 балів, то наступні оцінки щодо цього твердження анулюються. Найважливіша позиція «У» — перша.

•  Далі порівнюються співвідношення за позиціями «У», «В», «Б», «Д» за кожною шкалою (І–V) і знаходиться їхня сума.

•  Ви відповідаєте тому типу професії, для якого отримана найбільша сума балів.

•  Потрібно мати на увазі, що максимальна сума повинна бути не менша 50 балів.

•  Якщо сума менша 50 балів, то ви за своїми даними не маєте чіткої відповідності тій чи іншій професії.

•  За номером шкали ви дізнаєтеся про відповідність своїх особистих якостей певній професії.

Кожна шкала характеризує відповідність особистості відповідному типу професії.

I шкала — професії типу «людина — знакова система» (математик, оператор, друкарка та ін.)

II шкала — професії типу «людина — техніка» (інженер, водій)

III шкала — професії типу «людина — природа» (біолог, агроном)

ІV шкала — професії типу «людина — художній образ» (художник, письменник, музикант)

V шкала — професії типу «людина — людина» (лікар, учитель, юрист)

Учитель. Робота, яку ми з вами провели впродовж цих занять, і отримані попередні результати останнього тестування покажуть ваші нахили і здібності при обранні майбутньої професії. Але якщо у вас досі немає чітких критеріїв і готовності віднести себе до представлених категорій професій, не варто засмучуватися. Подані варіанти умовні, багато спеціалістів користуються даною шкалою, та життя набагато складніше і різноманітніше. Людина, яка творчо ставиться до будь-якої, навіть до не дуже улюбленої спочатку справи, знаходить у ній позитивний бік, інтерес і досягає значних успіхів.

Тож бажаю вам не помилятися і зробити вдалим один із найголовніших виборів у житті — вибір професії. А далі — доля посміхнеться і все складеться якнайкраще.